Поняття й терміни

• Братства — громадські релігійні та культурно-просвітницькі організації міщанства, що створювалися на зразок ремісничих цехів при церковних парафіях (приходах) в Україні в XV—XVII ст.

• Великий Луг — заплава Дніпра, що простягається з обох його боків від острова Хортиця приблизно на 100 км при ширині від 3 до 25 км. Загальна площа — понад мільйон десятин землі. Нині майже вся територія Великого Лугу затоплена штучним Каховським морем.

• Вертеп — старовинний пересувний ляльковий театр, де ставилися релігійні та світські п’єси.

• Гравюра — вид графіки, у якому зображення є друкованим відбитком із малюнка, вирізьбленого або витравленого на спеціально підготовленій дошці або пластинці.

• Греко-католицька церква — назва церкви, яка виникла внаслідок проголошеного в 1596 р. на церковному соборі в Бересті об’єднання католицької та православної церков.

• Дике Поле — необжиті осілим населенням степи між Доном, Верхньою Окою й лівими протоками Десни та Дніпра.

• Дніпровський Низ — терени з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.

• Єзуїти — члени католицького чернечого ордену, заснованого 1534 р. для протидії поширенню протестантизму та зміцненню католицької церкви. Від середини XVI ст. єзуїти поширюють свою діяльність на українські землі.

• Запорожжя — землі в нижній течії Дніпра на південь від Дніпровських порогів.

• Запорозька Січ — організація українського козацтва, що сформувалася в першій половині XVI ст. за Дніпровськими порогами.

• Ієрархія — поділ на вищі та нижчі посади й відповідний порядок підлеглості нижчих за посадою осіб вищим.

• Інтермедія — коротенька сценка, переважно гумористично-комедійного характеру, що виконувалася в перервах між актами шкільної драми.

• Католицизм — один із головних, поряд із православ’ям і протестантизмом, напрямків у християнстві.

• Каторга — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії.

• Кіш — назва Запорозької Січі з її державно-політичним устроєм, а також запорозького військового товариства; польовий табір козаків під час походів та на самій Січі. У коші на Січі козацтво розподілялося на 38 куренів.

• Козацтво — від XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні та сусідніх державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїн-найманець», «шукач пригод» тощо. Спершу слово «козак» уживалося стосовно вільних людей, які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. козацтво стало привілейованим станом.

• Козацька рада — загальні збори всіх козаків Війська Запорозького, що виконували роль законодавчо-розпорядчого органу. Козацька рада обирала гетьмана та військову старшину.

• Козацькі клейноди — спеціальні військові знаки, регалії та атрибути Війська Запорозького. До клейнодів українського козацтва в XVI—XVIII ст. належали прапор (корогва), печатка, булава, бунчук, литаври тощо.

• Контрреформація — церковно-політичний рух у Західній Європі середини XVI — середини XVII ст., організований католицькою церквою з метою протидії поширенню протестантизму та сприяння оновленню католицизму.

• Курінь — у XVI—XVIII ст. військово-адміністративна одиниця Запорозької Січі, що складалася з декількох сотень козаків.

• Низове козацтво — частина українського козацтва, що не була включена до складу реєстру й перебувала на Дніпровському Низі.

• Полемічна література — літературно-публіцистична творчість церковно-релігійного та національно-політичного змісту в Україні XVI—XVII ст. Автори творів полемічної літератури у формі дискусії заперечували богословські, політичні та інші погляди своїх противників.

• Православ’я — один із головних напрямків християнства, що остаточно оформився після розколу християнської церкви в 1054 р.

• Реєстрові козаки — частина українського козацтва, узятого на військову службу польсько-литовською владою в другій половині XVI—XVII ст. і внесена до спеціального списку — реєстру.

• Реформація — церковно-релігійні та соціально-політичні рухи, що виникли на початку XVI ст. в Німеччині та існували кілька століть у Західній Європі (звідки поширилися в Україну), спрямовані проти католицької церкви. Набула рис боротьби за духовне оновлення суспільства, привела до переосмислення деяких догматів християнства, та викликала розкол католицької церкви й виникнення протестантських церков, які не визнавали зверхність Папи Римського.

• Ставропігія — право, що надавалося братствам константинопольським патріархам. За ним вони могли контролювати місцеве церковне життя, духовенство та єпископат і підкорятися лише патріархові.

• Фільварок — хутір, маєток, велике шляхетське господарство, орієнтоване на ринок. Був багатопрофільним господарством, у якому вся земля належала панові та який базувався на праці селян, що відробляли тяглову службу або панщину.

• Шкільна драма — драматичні вистави релігійного змісту, побудовані у формі діалогу без авторської мови, що виконувалися учнями слов’яно-греко-латинських шкіл.

• Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчаків із підданих-християн, які виховувалися для військової служби.

• Ясир — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на польські, українські й російські землі.