Поняття й терміни
• Акціонерне товариство — об’єднання капіталу кількох власників шляхом купівлі акцій товариства з подальшим отриманням прибутку та розподілом його залежно від внесеної частки.
• Антисемітизм — одна із форм національної нетерпимості, виражена у ворожому ставленні до євреїв — від нехтування в побуті, правової дискримінації до єврейських погромів. Антисемітизм сформувався історично на базі релігійної мотивації як реакція на конфесійні особливості іудаїзму. На межі XIX—XX ст. антисемітизм перетворився на достатньо впливову політичну ідеологію, остаточно втратив релігійну основу. Найбільш теоретично розробленим був німецький антисемітизм. Його класиками були німецькі публіцисти Е. Дюринг, О. Глагау, В. Марр. Після Першої світової війни нацистська пропаганда в Німеччині стала свідомо розпалювати в суспільстві антисемітизм, звинувачуючи євреїв у всіх поразках німців у роки війни. Із 1933 р. в Німеччині став офіційною ідеологією, що була втілена в практику Голокосту.
• Артіль — форма колективного господарства, група людей однієї професії або ремесла, які об’єдналися для спільної праці на основі усуспільнення засобів виробництва.
• Відруб — назва ділянки общинної землі, яку виділяли селянину в особисту власність, коли він виходив з общини в період реалізації Столипінської аграрної реформи 1906—1916 рр.
• Депресія — застій в економіці країни.
• Економічна криза — раптове падіння, скорочення виробництва, що супроводжується розоренням значної частини підприємств, зростанням безробіття, падінням заробітної плати й курсу акцій.
• Інвестиція — грошові, майнові, інтелектуальні цінності, які вкладають у різні види діяльності у виробничій та невиробничій сферах.
• Картель — форма монополістичного об’єднання підприємств, що виробляють однорідну продукцію. Учасники картелю зберігають власність на засоби виробництва й виробничу самостійність, але втрачають комерційну самостійність. Вироблена продукція реалізується як власність картелю через створену для цього контору (товариство тощо).
• Клерикалізм — суспільно-політична течія, яка прагне до домінуючої ролі церкви в політичному та духовному житті суспільства.
• Консерватизм — течія громадської думки й політичної практики, яка обстоює старе та чинить перепони новому, ставить над усе ідею традиції та спадкоємності в соціальному та культурному житті.
• Конституційна монархія — форма державного правління, за якої влада монарха обмежена нормами конституції.
• Концентрація виробництва — максимальне зосередження виробничих потужностей у власності небагатьох.
• Лібералізм — політична течія, спрямована на утвердження парламентського ладу, вільного підприємництва, демократичних свобод.
• Марксизм — філософське, економічне та політичне вчення, основоположниками якого були К. Маркс та Ф. Енгельс.
• Монополія — встановлення підприємцем або групою підприємців контролю над однією чи кількома галузями виробництва з метою збільшення прибутків і ліквідації конкуренції.
• Націоналізм — психологія, ідеологія та політика в національному питанні, основою яких є визнання пріоритету національного чинника в суспільному розвитку. У політиці націоналізм — визначальний принцип державного устрою абсолютної більшості країн нашої планети, у яких націю розуміють як одержавлений етнос.
• Партикуляризм — прагнення окремих частин держави до відокремлення, недоторканності місцевих, приватних прав, привілеїв на шкоду загальнодержавній справі.
• Політичний страйк — форма політичної боротьби, яка передбачає припинення роботи як засіб, за допомогою якого прагнуть задовольнити політичні вимоги.
• Профспілка — об’єднання робітників із метою захисту своїх професійних і соціально-економічних прав.
• Ради робітничих депутатів — форма самоорганізації робітництва, орган місцевої влади в умовах відсутності традицій демократичних інститутів влади.
• Синдикат — форма монополістичного об’єднання підприємств однієї галузі. Учасники об’єднання укладають угоду щодо цін і розподілу ринків збуту, зберігаючи свою власність і комерційну самостійність.
• Сіонізм (від назви пагорба Сіона в Єрусалимі) — ідеологія та політика, яка панує в Ізраїлі та багатьох єврейських громадах різних країн світу. Пропагує створення в Палестині єврейської держави й переселення туди всіх євреїв. Як будь-яка інша форма націоналізму, містить ідею національної зверхності й національної винятковості. Засновник сіонізму — журналіст Теодор Герцль (1860—1904). Уперше ідеї сіонізму викладені в його книзі «Єврейська держава» (1896). Видатним ідеологом сіонізму був В. Жаботинський. Уперше термін «сіонізм» було використано в 1893 р. доктором Натаном Бірбаумом у першій єврейській газеті Німеччини, яку він заснував.
• Соціалізм — політична течія, суспільний лад соціальної рівності та гармонії, заснований на засадах соціальної справедливості.
• «Справа Бейліса» — політичний скандал у Росії, який викривав антисемітські настрої у вищих ешелонах влади й суспільстві. Навесні 1911 р. в одному з київських ярів було знайдено тіло 13-річного Андрія Ющинського. І хоча поліція виявила вбивць, члени російських чорносотенних організацій почали поширювати чутки, ніби це зробили євреї з ритуальною метою. За підозрою в скоєнні злочину заарештували Менделя Бейліса, батька п’ятьох дітей. Судовим процесом над ним самодержавство намагалося спровокувати єврейські погроми. Слідство велося майже два роки й завершилося великим судом у Києві. На захист Бейліса виступили провідні діячі Росії та України. Суд присяжних виправдав Бейліса.
• Трест — форма монополістичного об’єднання підприємств, які втрачають будь-яку самостійність. Власники підприємств отримують акції на суму внесеного паю.
• Третьочервнева монархія — назва режиму, що встановився в Російській імперії після придушення революції 1905—1907 рр. Головною його ознакою було самодержавство, яке трималося на армії та поліції.
• Хутір — окреме поселення однієї чи декількох родин, що виділилося із сільської громади для ведення господарства.