Періодизація давньої історії України

Життя людей на наших землях за найдавніших часів досліджує стародавня історія України. Цей період був досить тривалим. Сходження людини на нові щаблі розвитку засвідчені зміною знарядь праці. Період, коли основним матеріалом для виготовлення знарядь праці був камінь, називають кам’яним віком. Вчені поділяють його на давній (палеоліт), середній (мезоліт) та новий кам’яний вік (неоліт). На території України давній кам’яний вік тривав близько 1 млн років і закінчився 10 тис. років тому. У науці утвердився поділ палеоліту на ранній та пізній. Мезоліт, або середній кам’яний вік, на території України тривав від 10 тис. років до 7 тис. років від нашого часу; неоліт, новий кам’яний вік, - від 7 тис. до 5 тис. років від нашого часу. Доба кам’яного віку скінчилася з підкоренням людиною першого металу - міді. Отож за кам’яним настав мідний вік, потім тривав бронзовий і, врешті, настав час віку залізного.

Поява і розселення людей на території України в епоху раннього палеоліту

Предки сучасної людини вперше з’явилися на території України близько 1 млн років тому. Найдавнішою пам’яткою в Україні є стоянка біля с. Королевого в Закарпатті. На лівому березі Тиси, на терасі заввишки 100-120 м археологи виявили численні кам’яні знаряддя праці - оббиті гальки, ручні рубила, гостроконечники, скребла, вістря рогатин, ножі.

Кісток найдавніших мешканців Україні поки що знайти не пощастило. Та вчені припускають, що це були пітекантропи. Вони прийшли на територію Європи з Африки на початку доби зледеніння. Клімат тоді ще був помірним, проте вже відчувалося холодне дихання льодовика.

Для пітекантропів було характерним:

• використання вогню, хоча вони не вміли добувати його;

• виготовлення знарядь праці оббиванням каменю. Найбільш придатним для цього був кремінь: унаслідок удару від нього відщеплювалися тонкі й гострі частинки, якими можна було різати, шкребти тощо.

Основним знаряддям було ручне рубило, яким можна було колоти, різати, рубати.

Використання дерев’яних знарядь, приміром списів, загострених на кінці способом обпалення над вогнищем. Однак дерево - недовговічний матеріал, тому знаряддя, виготовлені з нього, не збереглися.

Пітекантропи не будували жител, постійно пересуваючись у пошуках їжі. За тих часів у нашій місцевості ще було багато теплолюбних рослин. Тож давні мешканці українських земель живилися їхніми плодами, пагонами, корінцями. Вживали в їжу також м’ясо, полюючи на оленів, антилоп, коней, биків, слонів, носорогів.

Галькові знаряддя праці з найдавнішого культурного шару стоянки біля с. Королевого 1 млн років тому

Техніка виготовлення найдавніших знарядь праці Способи використання рубил

Рунне рубило

Сліди діяльності пітекантропів виявлено неподалік с. Рокосове в Закарпатті, с. Лука-Врублівецька на Дністрі та Амвросіївка в Донбасі, у передгір’ї Криму тощо. Заселення території України відбувалося через Балкани й Центральну Європу. Щоправда, деякі вчені вважають можливими й інші шляхи - через Кавказ.

Археологічні знахідки, що їх відносять до часу 150—40 тис. років тому, засвідчують великі зміни в житті людей. Наступниками пітекантропів вважають палеоантропів, або неандертальців. На території України виявлено чимало стоянок неандертальців (до 200). Особливо багато їх досліджено в печерах гірського Криму. Відомі неандертальські стоянки в Закарпатті, Подністров’ї, на Житомирщині, в Надпорожжі тощо.

Зміни природних умов. Унаслідок зледеніння посуворішав клімат: спостерігалися різкі контрасти температур (спекотне літо й люта зима), а кількість опадів була такою, як у сучасних напівпустелях.

Льодовик просунувся до північної частини України, а вздовж Дніпра сягав сучасного Дніпропетровська. Постійно віяли сильні холодні й сухі вітри. Території, що безпосередньо прилягали до льодовика, перетворилися на холодні пустелі. На південь аж до Карпат і Чорного моря розпросторилися тундри й холодні степи. За таких умов теплолюбні рослини й тварини зникли. Натомість з’явилися північні. З тварин, приміром, на території України мешкали північні олені, песці, мамонти, волохаті носороги, вівцебики тощо.

Пристосовуючись до суворого клімату, неандертальці часто оселялися в печерах. Про це свідчать численні знахідки слідів їхньої діяльності, виявлені в печерах Криму. У місцевостях, де не було печер, неандертальці споруджували житла. Вони мали округлу форму. Основу житла викладали з кісток мамонтів або каміння. За стіни правило гілля, яке встромляли між кістками, а зверху житла накривалися шкурами тварин. Уже за тих часів люди почали користуватися одягом, оволоділи вмінням добувати вогонь. Найпоширенішими знаряддями неандертальців були гостроконечники та скребла. Гостроконечники правили за вістря до списів, скребла - за ножі.

Пітекантропи

Неандертальці. Художня реконструкція З. Буріана

На території України існування неандертальців засвідчене відкриттям не лише жител або стоянок, а й решток самої людини.

У печері Кіїк-Коба, що в Криму, було розкопано неандертальське поховання.

В ямі, видовбаній у долівці гроту, археологи знайшли кістяк жінки віком 35 років. На відстані кількох десятків сантиметрів у іншій ямі розкопали кістяк дитини віком 6-8 місяців. Ця знахідка свідчить про те, що неандертальці піклувалися про померлих. Є свідчення й турботи про хворих.

У невеличкому гроті під Одесою виявили величезне скупчення кісток печерного ведмедя - сліди якогось магічного ритуалу неандертальців. Від часів неандертальців збереглася також лопатка мамонта, густо помережана різьбленими лініями, які ніби окреслюють контури тварини.

Отже, паростки духовності проростали в середовищі неандертальців десятки тисяч років. Проте археологічні знахідки засвідчують не лише це, а й первісну дикість і жорстокість людей. Так, чимало знахідок дає підстави твердити, що в середовищі неандертальців було поширене людожерство.

Поява «людини розумної» за пізнього палеоліту

«Людина розумна» з’явилася 40-35 тис. років тому. Більшість дослідників вважають, що неандертальці не були безпосередніми предками власне людини. Вказуючи на суттєві вади їхнього розумового розвитку, прихильники такої думки переконані, що неандертальці поступово вимерли. А «людина розумна» виникла досить раптово в Африці чи Південній Євразії, згодом розселившись на інші території.

Найдавніші рештки людини розумної часу пізнього палеоліту знайдено в печері Кроманьйон у Франції. Тому цю людину називають кроманьйонцем. У кроманьйонців з’явилися знаряддя спеціального призначення:

- скребачки для обробки шкури, різці для роботи з кісткою;

- різноманітні ножі для різання м’яса, дерева, шкіри, верхів’я списів, сокири тощо;

- крім кам’яних, уже були знаряддя з кістки й рогу голки, шила, руків’я різних інструментів;

- різноманітні прикраси й речі ритуального призначення, як-от браслети, намисто, статуетки, ударні палиці.

Мізинська стоянка. Картина І. Іжакевича

За тих часів з’явилися вироби, в яких поєднувалися різні матеріали: камінь і дерево, камінь і кістка, кістка й дерево. На території України досліджено кількасот стоянок пізнього палеоліту. Найвідоміші з них розташовані в селах Мізин на Чернігівщині, Межиріч на Черкащині, Доброничівка на Київщині. Знаною є й Кирилівська стоянка в Києві.

Кирилівська стоянка. Картина І. Іжакевича

Мізинська стоянка. На правому березі Десни в с. Мізин на Чернігівщині було знайдено поселення давніх мисливців на мамонтів. Археологи дослідили рештки п’яти мисливських жител, місце обробки каменю й кістки, заглиблені вогнища, заповнені кістковим вугіллям, попелом, м’ясні ями, призначені для зберігання запасів м’яса протягом зими. Найбільшу цінність мають виявлені під час розкопок витвори давніх митців: жіночі статуетки та фігурки тварин із бивнів мамонта, унікальні браслети з мамонтових кісток, оздоблені складними різьбленими орнаментами, прикраси з бивнів мамонта і черепашок. Було знайдено також кілька великих мамонтових кісток, розмальованих червоною вохрою. Як уважають дослідники, використовували їх під час свят як музичні інструменти. У поселенні, що його рештки знайдено в Мізині, люди жили 20 тис. років тому. Мешкало в ньому, як уважають дослідники, до 50 осіб.

Життя людей за пізнього палеоліту

«Людина розумна» постала за часів, коли тривала льодовикова епоха. Найсуворіший клімат установився в Європі 20-17 тис. років тому.

Провідним заняттям «людини розумної» за часів пізнього палеоліту було полювання. На півночі України первісні мисливці полювали на мамонтів, а на півдні - на бізонів. Люди жили й полювали колективами з 30—40 осіб. Усі вони були родичами. Тож дослідники називають такі гурти родовими громадами. Коли випадало особливо велике полювання, об’єднувалися мисливці кількох громад. Зв’язки з іншими громадами підтримувалися також з метою утворення нових сімей.

У долинах річок, уздовж яких мешкали тварини, громади мисливців облаштовували свої поселення. Неподалік поселення мисливці чекали на мамонтів, що восени переходили в південніші райони. Полювали за допомогою списів, влаштовуючи для тварин пастки у вигляді ям. Життя мисливців на бізонів також цілком залежало від тварин. Адже впольовані бізони не лише забезпечували людей їжею, а й давали шкури для одягу, взуття та покриття жител, кістки для виготовлення знарядь. З рогів робили посуд, із смужок шкіри та шерсті плели мотузки. Мозок використовувати для вичинки шкур, а сухий гній бізонів служив паливом у безлісому степу. Яскравою пам’яткою життєдіяльності мисливців на бізонів є Амвросїівське стійбище в Донбасі. Воно розташоване поруч із велетенським скупченням кісток бізонів. Майже тисячу цих могутніх тварин мисливці загнали в яр.

Художні реконструкції життя людей за пізнього палеоліту

Численні археологічні матеріали свідчать про невпинне зростання населення території України за найдавніших часів історії людства. Наша земля - одна з найбагатших на пам’ятки кам’яного віку країн Європи. Саме через Україну, котра розташована на крайньому південному заході Східної Європи, відбувалося заселення східної частини європейського континенту.

Близько 16 тис. років тому розпочалося поступове потепління. Льодовик танув, звільняючи від крижаного панцира нові й нові землі. Повітря ставало теплішим і вологішим, побільшало води в річках, з’явилися болота. Сухі степи перетворилися на болотисті тундри, зрідка порослі березово-сосновими гаями. Деякі тварини, не пристосовані до нових кліматичних умов, вимерли. Така доля спіткала, зокрема, шерстистих велетнів - мамонтів, носорогів, бізонів, вівцебиків. Багато холодолюбних тварин відійшло на північ.

Територія України стала землею північних оленів. Вполювати цю прудку й чутливу тварину можна було лише здалеку. Спис був малопридатним для цього. Тому мисливці влаштовували великі колективні лови, вистежуючи тварин під час сезонних переходів. Доба мисливців на північного оленя на землях України порівняно з попередніми епохами давньої історії людства була нетривалою.

Поняття та терміни

Культурний шар - так археологи називають шар ґрунту, в якому виявлено сліди життєдіяльності людини. Культурні шари можуть лежати один за одним, а можуть бути переділені шарами, в яких культурні залишки відсутні. Адже люди могли залишити стоянку й повернутися до неї тільки за тисячі років.

Археологія - наука, яка вивчає історію суспільства за матеріальними залишками життя та діяльності людей - речовими (археологічними) пам’ятками. Досліджуючи окремі старовинні предмети та комплекси, що відкриваються завдяки археологічним розкопкам, археологія відтворює історію епох, які мало або зовсім не висвітлені писемними джерелами.

Археологічні пам’ятки - всі матеріальні рештки діяльності людини. Умовно їх поділяють на кілька груп: місця проживання людей (стоянки, поселення, городища та ін.); окремі житла; поховальні пам’ятки; культові споруди (храми, святилища); місця для роботи (майстерні, шахти); окремі предмети.

Стоянка - неукріплене давнє поселення людей кам’яного віку, яке не мало довготривалих споруд.

            Тести з метою "ефекту здивування"

            Підсумкові тести по темі

                                                                Карти

          Мізинські музичні інструменти

                                                               Цікава інформація

Прграмові вимоги