Поняття й терміни

• Балада — віршовий твір на героїчну, легендарну або казкову тематику; музичний твір епічного характеру для голосу або інструмента.

• Гуманізм — суспільно-ідеологічний рух епохи Відродження, спрямований на утвердження моральних прав людини на земне щастя, чуттєві радощі, вільний вияв її прагнень і бажань.

• Дума — народна ліро-епічна пісня, що виконується сольним співом-декламацією в супроводі кобзи, ліри або бандури й має нерівномірну будову вірша.

• Історична пісня — словесно-музичний твір, зміст якого розповідає про певні історичні події, призначений для співу.

• Князі — найзаможніша частина шляхти на українських землях XIV — першої половини XVI ст., до якої належали нащадки удільних князів Рюриковичів і Гедиміновичів.

• Кріпацтво — система суспільних відносин у добу феодалізму, за якої землевласник мав право на особу, працю й майно залежних від нього селян-кріпаків.

• Лава — суд у кримінальних справах, одна з двох колегій магістрату в містах із магдебурзьким правом.

• Литовсько-Руська держава — назва, яка використовується стосовно Литовської держави XIV—XV ст. Офіційна її назва була Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське.

• Магдебурзьке право — норми права, за якими міста звільнялися від управління й суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого самоврядування. Виникло в XIII ст. в німецькому місті Магдебурзі.

• Магістрат — орган міського самоврядування в містах із магдебурзьким правом, що здійснював адміністративно-судові функції та складався з двох колегій (лави і ради), члени яких обиралися довічно. У невеликих містах поділу на дві колегії не було.

• Магнатське землеволодіння — землі, які перебували у спадковому володінні магнатів — найбагатших панів і князів.

• Оброк — податок грошима або продуктами, який стягувався землевласником із залежних від нього селян. Форма натуральної ренти, поширена (разом із панщиною) за феодалізму.

• Пани — заможна шляхта на українських землях XIV — першої половини XVI ст., яка не мала князівських титулів, але відрізнялася давністю роду, спадковим землеволодінням і певними привілеями.

• Панщина — форма земельної відробіткової ренти, поширена (разом з оброком) за феодалізму. Полягала в обов’язковій праці селянина в господарстві землевласника.

• Рада — адміністративний орган і суд у цивільних справах, одна з двох колегій магістрату в містах із магдебурзьким правом. Складався із засідателів-райців. Очолювався бургомістром, що обирався на квартал по черзі з райців.

• Станово-представницька монархія — державний устрій, за якого влада правителя обмежується станово-представницькими органами (парламентом, рейхстагом, кортесами, сеймом тощо).

• Унія — об’єднання, союз двох або кількох монархічних держав під владою однієї династії.

• Цехи — об’єднання ремісників однієї спеціальності, які проживали в містах в епоху Середньовіччя.

• Шляхта — привілейований панівний стан у Польщі, Литві, на українських та білоруських землях, що в XIV—XVIII ст. входили до складу Великого князівства Литовського або Речі Посполитої.

• Ярмарок — торг, який влаштовується регулярно в певну пору року і в певному місці для продажу й купівлі товарів.