Уважно прослухати твір Валентин Чемерис. «Аравійська пустеля».
Тема. Валентин Чемерис. «Аравійська пустеля»
Мета: формувати вміння визначати тему твору, проблеми, порушені в ньому, характеризувати образи, пояснювати особливості жанру; поміркувати про великий світ природи і людини в ньому, про добро і зло, про любов і милосердя
Тип уроку: урок позакласного читання.
Хід уроку
І. Забезпечення емоційної готовності до уроку.
Слово вчителя. Світ навколо нас озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Лунко падають на землю великі краплі дощу, кришталево дзвенить лісове джерельце, гомонять-шелестять віти дерев… Природа дарує нам також розмаїття кольорів: то огортає землю ніжною білістю снігу, то зачаровує барвами квітів, то обдаровує осіннім золотом…
І щаслива та людина, яка вміє помічати ці зміни і відчувати себе частинкою природи. Отож, спробуймо зрозуміти природу, опанувати її науку.
Насамперед прочитаймо вірш-настанову:
Не просто слухати, а чути,
Не просто дивитися, а бачити,
Не просто відповідати, а міркувати,
Дружно і плідно працювати.
ІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
Валентин Лукич Чемерис народився 8 липня 1936 року в селі Заїчинці на Полтавщині.
З 1953 упродовж сорока років жив і працював у Дніпропетровську, де й розпочався його творчий шлях. Був головою Дніпропетровської організації Спілки письменників України. Нині живе в Києві, працює в редакції газети «Літературна Україна».
Публікується з 1962 року. Є автором низки творів для дітей: повістей «Аравійська пустеля», «Славко», оповідання «Три секунди на вибір».
Робота з текстом повісті «Аравійська пустеля». Бесіда.
У творі небагато героїв. Головну роль автор відводить людині, з якою пов’язані всі події, що відбуваються. Хто ж є центральним героєм твору?
Який же він?
(Старий; з білими бровами й білою бородою; його просвітлено-зажурені очі; дід Щедрій геть побілів, і коли сидів на ослінчику під розквітлою вишнею, то здавалося, що його біла борода теж по весні розквітла вишневим квітом)
Який колір використовує автор у змалюванні діда?
(Білий, світлий. Мабуть, душа дідова була чиста і щедра на добро)
Про які його добрі вчинки розповідається?
(Підібрав, виходив, як дитину, лелеча; навчив його людської мови; лаштує гніздо Лельку; любив слухати свого приятеля і квартиранта цвіркуна.)
Читаючи твір, ви мали підрахувати, скільки разів автор називає діда Щедрієм, а не просто дідом Тарасом.
( )
Як ви думаєте, чому Валентин Чемерис дав дідусеві таке прізвище і наголошував на ньому впродовж усієї розповіді? На що дід Тарас був щедрим?
Створіть асоціативне гроно.
Ще один персонаж повісті – Лелько. Хто це? Що вам відомо про лелек?
(Це молодий лелека, якого дід Щедрій навчив розуміти мову людську.)
Як йому вдалося це зробити? Проілюструйте цитатою з тексту.
(«Тут дід Щедрій почав напускати туману, що все то байки людей, охочих до теревенів, що він нарочито не вчив лелечича людської мови. Виходжуючи його після падіння з даху, він лише гомонів до лелечати, як до дитини. Ну хіба ще казками його забавляв… Якими!.. Та тими, що колись синові своєму, як він маленьким був, розказував. А більше нічого такого… А Лелько (так старий назвав те лелеча) і навчився розуміти мову людську».)
Автор підтверджує слова діда висновком учених, які «авторитетно запевнили: все, що говорить дід Щедрій, чистісінька правда. Бо коли до пташини там, а чи до звірини ставитись по-людському, то пташина та, а чи звірина, і справді легко навчиться розуміти людей. Навіть з півслова».
Чи справді Лелько говорив людською мовою?
(Звичайно, ні. Але розумів діда з півслова.)
Працюючи з текстом, ми прочитаємо багато мудрих висловів. Це був один із них. Запишіть, будь ласка, його в зошит.
(1.Коли до пташини чи до звірини ставитися по-людському, то вони і справді легко навчаться розуміти людей. Навіть з півслова.)
Отже, у творі порушується проблема «Людина і природа».
(На класній дошці створюється схема «Проблематика твору»).
Але літо збігло, лелеки полетіли в теплі краї. Лелько залишив дідові свою адресу. Зачитайте її.
(Африка, Кенія, район озера Вікторія.)
Здогадуємося, що теплі краї десь дуже далеко від України. І ось від Лелька надійшов перший лист. Про що в ньому йшлося? Проілюструйте цитатою з тексту.
Якою була лелеча сім’я?
Як турбувалися про лелечат їхні батьки?
Чи готували їх до самостійного життя?
(2. «Старайтеся, діти, щоб швидше стати на крило…».)
Що означає вислів «стати на крило»? Запишіть цю цитату в зошит.
Проблема батьків і дітей – друга проблема, порушена у творі.
Яким запам’ятався рідний край Лельку? Рідний край для нього – це що?
(Село в садках; дзвінке блакитне небо; голубі озера; хата діда Щедрія з лелечим гніздом; рибалки з вудочками біля річки; верби на зеленій леваді; лелека стоїть на одній нозі на гребні даху.)
(Дитячі малюнки …)
Чи сумує Лелько за рідним краєм в Африці?
(Так, тому що рідний край – це найдорожче, що є в кожної людини.)
Про що розповідає в іншому листі Лелько? Проілюструйте цитатою з тексту.
(Що в Африці теж лютий, але стоїть там надзвичайна спека.)
Чи є в Африці справжній сніг? Хто його бачив і де?
(Грифи казали, що «буцімто на найвищій горі Африки – Килиманджаро – є справжній, щонайсправжнісінький сніг».)
Чому ж так лютує лютий в Україні? Дід Щедрій вважає, що його хтось образив. Зачитайте уривок з тексту. Запишіть у зошити вислів.
(3. Від доброго слова ще ніхто злим не ставав.)
У третьому листі розповідається про Велику Лелечу Раду? Для чого зібрався на неї «мудрий лелечий народ»?
(Щоб повідомити про повернення додому.)
У цьому листі вказується маршрут перельоту «Африка – Приорілля»: Кенія, Судан, Єгипет, Аравія, далі понад середземноморським узбережжям Туреччини, далі Балкани, а звідти і на Україну.
Порушується проблема чужини і зв’язку з рідною землею.
(4. «…коли ти летиш… на Батьківщину – тоді де й сила береться в крилах, самі тебе крила несуть, несуть, несуть…».)
Життєву історію діда автор розповість трохи пізніше. А поки що «Приоріллям ішла весна», а дід знову отримав від Лелька листа. Проілюструйте цитатою з тексту.
Розкажіть, як готується дід зустріти Лелька?
Останній лист від Лелька був коротким. Але скільки разів згадується в ньому Аравійська Пустеля?
(4 рази.)
Чому вона така небезпечна?
Що ви знаєте про Аравійську пустелю?
(Повідомлення підготовлене заздалегідь. Аравійська пустеля має тисячолітню історію. Це – північно-східна частина Сахари, розташована між долиною Нілу і Червоним морем; Єгипетський район Об’єднаної Арабської Республіки.
Великі простори Аравійської пустелі – всуціль піщані масиви. У квітні-травні з Аравійської пустелі дмуть гарячі й сухі вітри. Араби називають їх «хамсин», що дослівно означає «п’ятдесят», бо тривають п’ятдесят днів. Вітер приносить із собою курні хмари, крізь які ледь пробивається сонячне світло. Температура повітря підвищується до 40˚С і вище, вологість поступово зменшується. Поля вкриваються шаром пилу. Рослини часто не витримують спеки та посухи і гинуть.
Учені підрахували: кожний третій лелека гине над Аравійською пустелею. Але обминути її ніяк, дорога додому лежить тільки через те пекло.)
Згадка про пустелю дуже засмутила діда. Він промовив такі слова: «Попереду – Аравійська пустеля. І кожного вона чекає попереду. Одних раніше, других пізніше, але вона чекає, і її треба здолати, щоб дістатися до рідного краю…».
Запишіть вислів у зошити.
(5. Аравійську пустелю «треба здолати».)
Поясніть «Аравійська пустеля – це…».
Хто першим повернувся з вирію?
Чи прилетіла його дружина?
Зачитайте опис їхньої зустрічі.
Дід Щедрій, дивлячись на них, сказав: «Добре зустрічатися, коли є з ким». Запишіть у зошити.
(6 вислів.)
Чому саме це сказав дід?
(Пригадав утрату найрідніших людей – дружини і сина.)
Це проблема людини і війни, життя і смерті.
Як звали дружину Щедрія?
Який подарунок віз він їй?
Що сталося з Катериною?
Чому її розстріляли?
Як зустріла Щедрія його рідна хата? Проілюструйте цитатою з тексту.
Який колір переважає у цьому описі? Що він символізує?
Що давало сили жити далі?
У якому році прийшло повідомлення про смерть сина?
Яким залишився син у пам’яті батька? Зачитайте уривок з тексту.
Ще одна проблема – проблема пам’яті.
Чи повернувся Лелько?
Як втішає старого лелеку дід Щедрій? Проілюструйте цитатою з тексту.
(«Кожного з нас чекає своя Аравійська пустеля. Кому випаде перелетіти її, кому крила тільки обсмалити, а кому і впасти на гарячий пісок. Лелько впав, інші перелетіли пустелю, так вашому роду і не буде переводу».)
Запишіть вислів (7. «Кожного з нас чекає своя Аравійська пустеля».). Як ви розумієте його?
Справді наступної весни прилетіли «двоє молодих лелек – він і вона. Хазяйновито оглянула та пара колесо на тополі, і молоді лелеки церемонно розкланялись на колесі одне одному і скріпили тим ритуалом неписану свою шлюбну угоду.
Так у світі крилатих народилася ще одна сім’я».
Повість закінчується словами: «Бо крилатому роду нема переводу». Запишіть їх у зошити (8 цитата). Але як ви думаєте, вони стосуються тільки пташиного роду?
Щоб зрозуміти, що означають ці слова, пропоную послухати поезію Ліни Костенко «Крила».
То які крила тримають людину?
Кого з повісті можна назвати крилатим? Чому?
Цей твір – повість? Аргументуйте відповідь (метод «Прес»: я вважаю…, тому що…, отже…)
Підказка:
(Я вважаю, що це повість, тому що це прозовий твір, більший за обсягом за оповідання, персонажів хоч і мало, але порушено багато проблем, події відбуваються упродовж тривалого часу. Отже, це повість.)
Підготувати проєкт на тему: "Творчість письменників-земляків".
Проєкт створюєте у довільній формі, пофантазуйте, але дотримуйтеся теми.
Виконати до 27.05. та надіслати cвою роботу мені на електронну пошту: Yurchyshyna@ukr.net