1. Запишіть дату, тему уроку і паспорт твору до зошита.

Тема: відтворення особливостей чоловічого танцю у формі аркану, що перетворюється на таємничий ритуал.

 Ідея: возвеличення чоловічого танцю як стихії родової єдності.

Основна думка: Щоб не випасти із цього грішного світу, / хоч раз / змішай із ближніми піт і кров.

Жанр: поезія-замовляння.

Художні особливості твору:

Повтори: «Хоч раз…», «як тяжко», «ти…»

Епітети: «древнє чоловіче коло», «найтісніше заповітне коло», «грішний світ».

Метафори: «коло тяжко рветься», «мертво стиснувши долоні інших», «щоб не випасти із цього світу».

Звертання: «Сину людський».

Складання сенкану

Сенкан – це вірш, що складається з п’яти рядків.

Слово «сенкан» походить від французького слова «п’ять» і означає вірш у п’ять рядків.

1.     Перший рядок – тема ( іменник).

2.     Другий  - опис теми (два прикметника).

3.     Третій – називає дію, пов’язану з темою, складається з трьох дієслів.

4.     Четвертий рядок – фраза, переважно з 4-х слів, висловлює ставлення до теми, почуття.

5.     Останній рядок – одне слово – синонім до слова (теми), ніби висновок вірша.

3. Працюємо усно:

ü Чи знаєте ви, що таке аркан?

Аркан – це український народний чоловічий танець, поширений серед гуцулів, є елементом обряду посвячення гуцульського 20-річного юнака у легіні (після проходження обряду він отримував право танцювати, носити бартку (топірець), вбивати ворогів та підперезуватися широким паском, тобто ставав потенційним опришком). Аркан має дві групи рухів 1) «прибий» і «зміни», 2) «підківка», «тропачок», «гайдук» (перша властива тільки аркану, друга зустрічається також в коломийкових танцях). Танцюють зімкнутим колом або півколом з топірцями в руках.

ü Якою є форма вірша?

ü Чому саме верлібр обрав поет?

 Форма вірша: верлібр. Така художня форма дає можливість розширити смислові межі тексту настільки, наскільки цього вимагає метафорична структура. Верлібр В. Герасим'юка розповідний, його внутрішній ритм наділений ознаками легендної, а деколи й притчової інтонації. Сам поет говорить про медитативність своєї лірики.

Верлі́бр (фр. vers libre — вільний вірш) — неримований, нерівнонаголошений віршорядок (і вірш як жанр), що має версифікаційні джерела у фольклорі(замовляння та інші форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії). Верлібр є одночасно і ліричним жанром

ü    Складання асоціативного образу (Ти) за допомогою змісту тексту:

      «мусиш танцювати аркан»

             «повинен відчути «древнє» чоловіче коло»

                        «стань у це найтісніше коло»

Ти            

                   «протанцюєш під безоднею неба»                                

        «змішай із ближніми піт і кров»

      стаєш у чоловіче коло, готовий до цього древнього танцю.

Поезія « Із янголом на плечі»

 Запишіть паспорт твору.

Тема вірша: зображення ліричного героя, якого янгол на плечі намагається уберегти від зла, жорстокості.

Основна думка: кожна людина повинна втримати свого янгола – охоронця на плечі.

Жанр: філософська лірика, старосвітська балада.

Віршований розмір: хорей (двоскладова стопа з наголосом на першому складі) .

 Художні засоби «З янголом на плечі»

Порівняння: «йде лелійно, як дитя».

Епітети: «вуста гарячі», «вітер вировий», «янгол ледь живий», «сірий маятник життя», «Ірод моровий».

 Метафори: «виє Ірод», «вітер віє», «маятник бухка», «не дихає свіча», «вуста дрижать».

Поміркуйте.

а) чому І.Малкович назвав свій твір   старосвітською баладою?

(Довідка. Балада (фр. baliade, від лат. Ballar — танцюю) — віршований ліро-епічний твір фантастичного, історичного або героїчного змісту. Гострота, часом трагічність сюжету сполучається в ній з яскраво-ліричним забарвленням.

б) чим пояснюється, що герой  твору рухається поночі із «свічею»?

в) чи має невідомий із вірша мету?

А чи маєте ви мету в житті?  

З якою метою невідомий  у кінці твору звертається до янгола?

Чи є у вас янгол? Яким ви уявляєте янгола?

Розповідь вчителя.

Притча

До чоловіка звернувся янгол:

- Хочеш, я покажу тобі твоє життя?

- Хочу,- відповів чоловік.

   Янгол підняв його над землею й чоловік побачив своє життя і дві пари слідів від ніг, які йшли поряд.

- Хто це поряд зі мною?

- Це я,- відповів янгол, - я супроводжую тебе все твоє життя.

- А чому інколи залишається тільки одна пара слідів?

- А це найтяжчі періоди в твоєму житті,- відповів янгол.

- І ти покидав мене в найтяжчі хвилини? Як ти міг?- схвильовано запитав чоловік. Ні,  це я ніс тебе на руках,- відповів янгол.

·        Хто такі «ангели»? Що ви про них знаєте?

Я́нгол (а́нгел, а́нгол) — в християнській, мусульманській і іудейській релігіях надприродна істота, посередник між Богом і людьми, виконує волю Бога. Добрі янголи служать Богові й людям (наприклад, янгол-охоронець), злі янголи (диявол, сатана), які збунтувалися проти Бога, схиляють людей до гріха. Біблія називає янголів службовими духами.

У християнстві вважається, що кожна людина має свого янгола-охоронця. Існування янголів було підтверджено папою Римським Іоанном Павлом ІІ в 1986 році.

Їх називають синами неба або синами Бога. Деякі богослови й конфесії уважають, що вони здатні схрещуватися з людьми, породжуючи велетнів.

У християнстві існує подання про янголів-охоронців, що посилають до людини після таїнства хрещення. Зображують янголів зазвичай у вигляді юнака з крилами; у кожної людини є свій ангел-охоронець; коли дитина всміхається уві сні, це означає, що на неї дивиться ангел; між ангелом-охоронцем і дияволом-спокусником завжди ворожнеча.

     У кожного із нас свій янгол, і те, що він для кожного з нас означає, ми спробуємо виразити за допомогою асоціативного куща.

2. Прочитати у підручнику біографії та твори на с. 80-82.

Анатолій Мойсієнко («Жовтень жовті жолуді»), Ігор Павлюк («Дівчинка»).