1. Фольклор (народна творчість) — джерело мудрості для письменників. В основу багатьох творів покладено усну народу творчості. Саме в цьому й криється секрет популярності. Так, в акровірші «Що за птиця» Л. Глібов підкреслив характерні риси комахи: вона набридлива, може проникнути в будь-яку шпаринку, а після цьо-го бере все, що завгодно. Звичайно, нікому це не подобається, отже, її звідусіль проганяють. Віршована загадка «Химерний, маленький» розповідає про улюблену страву українців. Усі знають, що «маленький, бокастий, товстенький, напханий чимось смачним» — це ніщо інше, як вареник.
1. Запишіть тему уроку і виконайте наступне завдання.
2.Анкета письменника
На основі відповідей на запитання укладіть в зошиті схему «Життєпис письменника»
1. Коли народився Л. Глібов? 2. Де народився Л. Глібов? 3. Де навчався письменник? 3. Коли була надрукована перша збірка? 4. Які псевдоніми вико-ристовував автор? 5. Які риси характеру були притаманні Л. Глібову?
3. Пригадайте. (Усно)
1. Що таке акровірш?
2. Що спільного між народними загадками та акровіршами?
3. Які влучно підмічені автором риси чи якості дозволяють упізнати персонажів прочитаних поезій?
4. Назвіть розгадку акровірша «Хто розмовляє?».
5. Назвіть пестливі слова, використані в творах Л. Глібова.
1. У підручнику прочитайте поезії «Хто вона?», «Хто розмовляє?»,
«Хто сестра і брат?» Леонід Глібов на с.125, 126
2. Запишіть до зошита паспорти творів:
«Хто вона?" (У вірші йдеться про першу весняну пташку — ластівку, яка приносить тепло,
будить природу та дає надію на нове життя).
Тема: зображення першої весняної пташки — ластівки.
Ідея: ластівка — символ надії на нове життя.
Основна думка: усе в житті може змінитися.
«Хто розмовляє?»
Тема: розмова осоки та сороки про пошану в народі.
Ідея: засудження негативних рис характеру.
Основна думка: доведення значимості для суспільства.
«Хто сестра і брат?»
Тема: зображення двох зернових культур. їхня значимість у народі.
Ідея: просо та гречка, корисні для людини. .
Основна думка: слід хвалити людину за добрі вчинки.
3. Цікава інформація. Усно.
Великою пошаною в народі користувалися хліб та круп’яні культури, з яких люди готували щоденні страви. Тому Л. Глібов і склав акровірш про гречку, з якої виходить добра каша з поливкою (підливкою) та маслечком. Не менше популярним було й просо, з якого робили пшоняну крупу та варили польову кашу чи козацький куліш. Акровірш нагадує народну пісню звертаннями, повторами, вигуками, вживанням пестливо-зменшувальних слів.