Анатолій Мойсієнко "Жовтень жовті жолуді"Тема: зображення дивного світу природи.
Запишіть до зошита: ідею, головну думку та жанр поезії,
перечисліть художні засоби.
Ідея: висловити захоплення казковою суттю осінньої пори.
Головна думка : філософія природи – бути схожою на людей, щоб ті звернули увагу на її неповторність і подібність із ними, закликати берегти її, милуватись нею.
Жанр: пейзажна лірика.
Художні засоби: Пейзаж Анатолія Мойсієнка – це царина вишуканої поетичної метафори, оздобленої витонченим звукописом і відчуттям ритму (осінь пише охрою).
Вражає й форма персоніфікації поета (жовтень несе жолуді, осінь пише есе охрою, дощ походжає пожежником )
Що таке «персоніфікація»? (Персоніфікація – це різновид метафори, в якому перенесення назви відбувається з особи на предмет, тобто відбувається своєрідне олюднення)
Ліричний герой здивований, вражений пейзажем, а читач, що й не дивно, сприймає метаморфози так, ніби потрапляє в казку.
Епітет «золотий» автор використовує 7 разів. Майстерно використано алітерацію (звуків: с, ш, ж).
1. Прочитайте
«Анатолій Мойсієнко з когорти «тихих» українських поетів, які не так зосереджені на візуальній крикливості поетичної фрази, як на внутрішньому вростанні в поетичний пейзаж, у якому образ, думка, настрій, відчуття, переживання, поетична картина витворюють цілісну і цільну панораму життєвого дійства, де домінуючим залишається настрій весняно-осінньої туги-любові до світу...». (Євген Баран)
2. «Жовтень жовті жолуді…» - До якого виду лірики віднесемо цю поезію?
- Пригадайте, яку лірику називають пейзажною. Вкажіть на її особливості.
("Пейзажна лірика" — умовна назва ліричного жанру, в якому йдеться про художні переживання природи, олюдненої та одухотвореної.)
3. Cловникова робота (усно).
Розкриємо лексичне значення слів охра, есе, кисет, кресати, попасом, Родощі.
О́хра — природний пігмент, від світло-жовтого до коричнево-жовтого й темно-жовтого кольору.
Есе – це письмовий твір, що має вільний характер та містить індивідуальний погляд на тему із аргументацією власної точки зору.
Бабине літо — період теплої та сухої погоди восени.
Кисет, люлька – предмети для паління.
Креше - добуває вогонь.
Попасом – (прислівник) - обабіч дороги, ближче і дальше від неї
Родощі - назва села у письменника В. Кезлі «Синій вітер з Родощі»).
4. Поміркуйте:
- Які емоції найчастіше навіює осінній пейзаж? Яке враження справила на вас поезія «Жовтень жовті жолуді...»?
- У якому кольорі ви «побачили» вірш А. Мойсієнка «Жовтень жовті жолуді...»? Чи буває насправді такою осінь? Чи, може, це художнє перебільшення?
- Доведіть або спростуйте тезу: «Поезія А. Мойсієнка «Жовтень жовті жолуді...» — зразок пейзажної лірики».
1. Прочитайте
Ігор Павлюк – справжній поет. Неподібний до нікого з теперішніх великих. Національний і космічний. Дуже любить життя веселе, але при тому бачить кінець усього сущого. Поезія Павлюка має всі дані для того, щоб її читали багатьма мовами в Європі.
2. Поезія «Дівчинка»
ПОМІРКУЙТЕ
· Які ваші перші враженнями від твору. Які емоції переживали, читаючи, слухаючи вірш?
· Які образи впливали на ваш емоційний стан?
· Як ви розумієте вираз «розчарована осінь»? Яка картина постає у вашій уяві?
· Назвіть 3 провідні образи твору (дівчинка, півень, осінь).
· Чому восени не тільки в природі, а й на душі відчувається легкий сум, якась приреченість?
Опрацювати усно.
Тема: розповідь про заплакану дівчинку на бабусиному подвір`ї; тлом виступає «розчарована» осінь, що «клигає по дворі», немов немічна людина. Навколо тихо і прохолодно на душі.
Ідея: автор показує драму, яка вирує в душі маленької дівчинки і про суть якої ми можемо лише здогадуватися з її відповіді: «Всіх». Нам складно знайти однозначне пояснення причини її плачу.
Основна думка: дитячий плач навіює загальне переживання дисгармонії життя, а проголошене вболівання «за всіх» вказує на недитяче сприйняття світу і змушує замислитись над складністю життя. Врешті, кожна людина має право сумувати за чимось і без видимої причини, а надто дитина.
Жанр: філософська лірика.
Художні засоби: персоніфікація: «розчарована» осінь; «клигає» по дворі.
На вибір:
Василь Герасим’юк («Чоловічий танець»), Іван Малкович («Із янголом на плечі», «З нічних молитов»), Анатолій Мойсієнко («Жовтень жовті жолуді»), Ігор Павлюк («Дівчинка»), Галина Кирпа («Мій ангел такий маленький…», «Коли до вас темної ночі…»).