«Опіумні війни»

Учитель. Ще 1644 р. на запрошення китайської влади в країну прийшли маньчжури. Допомігши китайцям, правитель маньчжурів проголосив себе імператором держави.

У XVIII ст. китайські імператори Цінської династії захопили Монголію, Тибет та Туркестан, а Бірма, В’єтнам і Корея стали васалами Китаю.

1757 р. був виданий указ, який забороняв будь-яку торгівлю з іноземцями, крім єдиного місця для цього — порту Гуанчжоу (Кантон). Понад 100 років Китай дотримувався політики «самоізоляції». «Відмичкою» до відчинених дверей Китаю стала для європейців та американців торгівля опіумом. Англійці, знаючи, що китайці дуже мало купували товарів, почали завозити до Китаю на продаж наркотики — опіум, який виробляла Британська Ост-Індська компанія в Індії. Незабаром велика кількість китайців почали вживати опіум, що приносило величезні прибутки торгівцям.

Китайська влада, стурбована поширенням наркотиків, 1839 р. заборонила торгівлю опіумом, а всі наркотики, які зберігалися на британських складах, були знищені. Наступного 1840 р. Велика Британія оголосила війну Китаю. Розпочалася Перша опіумна війна (1840-1842 рр.).

Робота з таблицею

Учитель пояснює матеріал учням, користуючись нижченаведеною таблицею.

«Опіумні війни» в Китаї

Учитель. Наслідком Першої опіумної війни стало підписання Нанкінського мирного договору, за яким Китай сплачував контрибуцію, відкривав для торгівлі п’ять портів та передавав британцям «у вічне володіння» острів Гонконг.

Також були встановлені низькі митні збори на британські товари. 1844 р. аналогічні договори уклали з Китаєм Франція та США.

Рух тайпінів (1850-1864 роки)

Робота з історичними терміном

• Тайпіни — мають назву «небесної держави загального благоденства — Тайпін теньго», ідею якої проповідував Хун Сюцюань, що стояв на чолі повстання.

Робота зі схемою

• Слухаючи розповідь учителя та користуючись різними інформаційними ресурсами, скласти схему

Орієнтовний вигляд схеми

Рух тайпінів

Учитель. Наприкінці XIX ст. серед урядовців перемогла ідея самопосилення Китаю, якому загрожувала остаточна втрата самостійності. Для цього потрібно було подолати економічну та військово-технічну відсталість Китаю. Тому китайські сановники виступали за реорганізацію армії, оснащення її сучасними видами зброї, розвиток крупної індустрії і сучасних засобів транспорту.

Були відкриті навчальні заклади західного зразка, де вивчали іноземні мови, закуповували промислове устаткування, з’явилися механізовані підприємства. У містах будували багатоповерхові будинки в європейському стилі, розвивалася банківська справа.

Але курс на самопосилення не дав бажаного результату. Китай зазнав поразки у війнах із Францією та Японією (1894-1895).

Цим скористалися іноземні держави, які бажали збільшити свої володіння за рахунок територій у Китаї.

Робота з таблицею

Учитель пояснює матеріал учням, користуючись нижченаведеною таблицею.

Іноземна присутність у Китаї

Повстання іхетуань

Учитель. У Китаї посилювався опір іноземцям. У 1890-х рр. на півночі Китаю поширюється рух «іхетуанів» — таємних товариств («Кулак в ім’я світу і справедливості»), який переростає у велике повстання. 1898 р. повстання за підтримки Імператриці Цин охопило весь Китай.

У відповідь на «Боксерське повстання» (як його іменували за кордоном) вісім держав (Велика Британія, Росія, Франція, Японія, США, Німеччина та Австро-Угорщина) розпочали інтервенцію до Китаю.

Імператриця Цин перейшла на бік іноземних держав, оголосивши повсталих поза законом. 1901 р. повстання зазнало поразки, а Китай мав виконати сурові умови переможців, практично втративши незалежність.

Сунь Ятсен

Повідомлення учнів

Учні, що підготували повідомлення, розповідають про життя і діяльність Сунь Ятсена (1866-1925).

Сінхайська революція 1911 року

Учитель. На рубежі ХІХ-ХХ ст. Китай залишався напівколонією іноземних держав з імператорською формою правління.

Улітку 1905 р. Сунь Ятсен організував об’єднання різних китайських революційно-демократичних груп і організацій, що ставили своїм завданням ліквідацію монархії та встановлення республіки, в Об’єднаний союз.

В основу програми Об’єднаного союзу були закладені «три народні принципи», які розробив Сунь Ятсен: націоналізм, народовладдя і народний добробут. Принцип націоналізму означав необхідність повалення чужоземної маньчжурської династії та встановлення суто китайського правління. Принцип народовладдя трактували як ліквідацію монархічного ладу і встановлення республіки, а принцип народного добробуту вимагав зрівняти права на землю.

Центром руху проти Манчжурської династії стало місто Іхань. Саме тут 1911 р. повстали солдати саперного батальйону, до яких приєдналися інші війська. Повстання охопило сусідні міста, і вся провінція Ху-бей була проголошена республікою.

Робота з історичною картою та атласом

• Покажіть на карті територію поширення революційних подій 1911 року в Китаї.

Учитель. Уряд провінції закликав усі верстви населення Китаю підтримати революцію. Він просив іноземні держави дотримуватися нейтралітету, обіцяючи за це повагу до всіх договорів, які вони уклали з династією Цін. У ході революції проти офіційної влади виступили 15 з 18 китайських провінцій.

У грудні 1911 р. в Нанкіні делегати від провінцій обрали президентом Китайської республіки Сунь Ятсена, який щойно повернувся з еміграції. Він сформував революційний уряд. Уперше в історії Китаю були проголошені демократичні свободи і права народу і розроблені заходи з поліпшення добробуту народу, розвитку освіти тощо.

Проти нового Президента виступив генерал Юань Шикай, який підтримував стосунки з окремими угрупованнями революційних сил країни і якому іноземні фінансисти обіцяли фінансову допомогу. Пекінський уряд сподівався, що він врятує монархію, але зрозумівши, що це неможливо, Юань Шикай домігся зречення династії від престолу, одержавши обіцянку від лібералів обрати його президентом республіки. Іноземні держави поступово спрямували до Китаю значні армійські та військово-морські сили, які висадилися в портах Китаю, надаючи допомогу лібералам. Нанкінський уряд, якого не визнавали іноземні держави, не мав фінансових коштів і організованого війська для реалізації своєї програми. Сунь Ятсен був змушений відмовитися від посади тимчасового президента республіки на користь Юань Шикая. Революційні демократи розраховували, що зможуть забезпечити собі більшість у майбутньому парламенті й обмежити владу Шикая, але їм цього не вдалося досягти.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Розкажіть про селянський рух у Китаї, що дістав назву «рух тайпінів».

2. Складіть перелік держав, що брали участь у придушенні повстання.

3. Покажіть, де відбувались Рух тайпінів та Боксерське повстання.

4. Які реформи були проведені в Тайпінській державі?

5. Чому рух тайпінів зазнав поразки?

6. Розкажіть, що являла собою політика самопосилення.

7. Яка релігія була покладена в основу створення «Небесної держави загального благоденства»? Поясніть, чому.

Д/з

Самостіна робота: складання таблиці «Синхайська революція 1911-1912»