Отже, сьогодні ми разом складемо пейзажний етюд. В ньому мають бути: або опис весняної природи, або заклик берегти природу загалом.
Етюдом у малярствi, графiцi, скульптурiназивають елементи й деталi майбутньоговитвору. У лiтературi ж етюдом (або студiєю, образком) називають невеликий обсягом, переважно безсюжетний твiр настроєвого характеру. До написання етюдів зверталися такiвiдомi майстри художньоїлiтератури, як М.Коцюбинський, І.Франко,В.Стефаник, О.Гончар. Особливостi етюду:лаконiчна форма; опис безпосередньоговраження; образнiсть мови (художнi засобиi прийоми).
- Основні ознаки етюду визначимо разом.
1) Який за обсягом? / Коротка форма / Близько пів сторінки.
2) Що описується? /Безпосередні враження від природи /
3) Чи відчувається думка автора? / Висловлення своїх почуттів /
4) Чи використовуються художні засоби? / Образність мови /
Опис — детальне відтворення предмета та його частин.
Пейзаж — опис природи, природних явищ, краєвидів у художньому творі за допомогою різних засобів: епітетів, порівнянь, метафор тощо. Літератур-ний пейзаж, на відміну від малярського, відтворює також рухи, звуки, запахи й т. ін.
Етюд (З франц. — вправа, вивчення) — невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру, в якому автор подає конкретну картину, фіксує момент, вихоплений з життя, відтворює внутрішній стан людини, нерідко на тлі співзвучного пейзажу
Давайте позмагаємося! Хто з вас напише найкращий троп?
Доповніть подані речення епітетами, метафорами, порівняннями, персоніфікаціями.
1. Дорога бігла селом, неначе… 2. Десь неподалік … струмок. 3. У … небі щебетали пташки. 4. На … квітці сидів … метелик. 5. Небо, ніби…
Тропи
Слова, вжиті у переносному, образному значенні для уточненої характеристики явища. Тропи дають можливість влучно і лаконічно розкрити сутність будь-чого: “зіниці твої виткані із подиву“ (Г.Чубай) – про очі дівчини. Виділяють тропи прості – епітет і порівняння та складні – метафора, алегорія, іронія, гіпербола, літота, синекдоха.
Епітет
Простий троп, художнє означення, прикметник, вжитий у переносному значенні для найточнішої характеристики явища (“довгорука ніч“ –Г.Чубай). Виділяють фольклорні епітети, запозичені з народних пісень. Їх художня вартість – не в оригінальності, а у близькості до народної свідомості (“золоте сонце“, “біле личенько“).
Порівняння
Простий троп, пояснення одного явища через подібне за допомогою єднальних сполучників як, мов, наче, ніби: “і в рояля холодні клавіші, білі-білі, немов зима“ (Г.Чубай). Іноді сполучник опускається, в такому випадку порівняння наближається до метафори (“доба – вовчиця“ (О.Ольжич)). Значна кількість порівнянь має фольклорні корені (“дівчина, як калина“, “хлопець, як явір“).
Персоніфікація
Вид метафори: уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям, олюднення їх (а уособлення — оживлення їх).
Метафора
Складний троп, інакомовлення, розкриття суті одного явища через подібне (“синя одежа моря“ – М.Коцюбинський. Тут синій колір морської води зіставляється з хвилями). В розмовній мові метафори вживаються рідко, натомість в художньому стилі і в промовах є одним із головних художніх засобів.
|
Порівняння |
Зіставлення одного предмета чи явища з іншим із метою більш наочної, яскравої характеристики одного з них |
Струмок серед гаю, як стрічечка |
|
Персоніфікація |
Художній засіб, за допомогою якого предмет або явище зображується як жива істота |
Вітер лагідно доторкнувся до волосся |
Створені речення (тропи) обов'язково запишіть у робочі зошити.
Перегляньте картинки, прочитайте їх зміст.
Які емойції вони у вас викликали? Спробуйте усно схарактеризувати їх та озвучити.
Перед тим, як почати писати етюд, обдумайте його усно опираючись на наступні запитання.
· - Роздивіться навкруги. Які зміни у природі відбулися з приходом весни?
· - Які стоять дерева?
· - Про що мріють дерева?
· - Яку думку думає старий каштан, що стоїть біля школи?
· - Про що шепоче трава?
· - Що хоче розповісти краплинка роси?
· - Чим пахне вітер?
· - Як розмальоване небо?
· - Чому похилився і плаче отой кущик? Що трапилось?
· - Чого бояться квіточки на отій клумбі?
· - Чи потрібна допомога рослинам?
· - Яка?
· - Коли радіє людина, а коли плаче?
· - Коли радіють дерева, кущі, квіти?
· - А коли плачуть?
· - Висновок: природа теж відчуває, розуміє, любить і ми повинні…
· - Що ми повинні?
Детально обдумавши свій етюд покроково запишіть його в чорновички. Якщо щось незрозуміло, ще раз перегляньте цей урок.
Пам'ятайте, що обсяг даної письмової роботи має бути від 0,5 до 1 сторінки зошита.
Відредагувати свої етюди та переписати їх до робочих зошитів.
Прослухати аудіокнигу або прочитати твір у повному обсязі Г. Тютюнник "Дивак"
