План

1.     Освіта. Розвиток наукових знань.

2.     Усна народна творчість.

3.     Книжні памꞌятки. Літописання.

4.     Архітектура.

5.     Мистецтво.

Освіта

У середньовіччі освіта, наука й культура розвивалися під безпосереднім впливом церкви.

Християнське богослужіння потребувало грамотних людей і церква їх виховувала. Літописи не повідомляють, чи існувала якась система освіти на Русі, але відомо, що були вчителі-дяки, діяли школи при церквах і монастирях. Про поширення писемності серед різних верств населення свідчать численні написи на виробах ремісників – посудинах, цеглинах, хрестах, іконах, мечах тощо.

Унікальними є «берестяні грамоти» - написи простолюдинів на березовій корі. Береста була дешевим матеріалом – варто було прокип’ятити її у воді, щоб вона стала придатною для письма.

Хоча в Київській державі, як і в усій Європі , не існувало такої галузі діяльності, як наука, нагальні потреби життя вимагали розвитку достовірних і точних прикладних знань.

-         З яких джерел черпалися наукові знання в часи Київської держави?

Усна народна творчість.

Київська держава залишила нам у спадок багату й різноманітну усну народну творчість. Давні народні пісні, перекази, казки, легенди, прислів’я зберегли і донесли до нас духовний світ пращурів, їхнє світосприйняття, мораль.

Серед народної творчості притаманної саме цьому періоду, слід відзначити дружинний епос.

До цієї доби належать казки, де згадується Змій Горинич. Вчені вважають його узагальненим образом половців.

Книжні пам’ятки. Літописання.

Потреба у книгах викликала появу окремого ремесла – книжної справи. Нею займались перекладачі, переписувачі, художники, палітурники, майстри, що виготовляли пергамент. Декілька рукописів збереглося до нашого часу й нині становлять величезну цінність і свідчать про високий рівень книжкової справи на Русі.

Перлиною давньоруської художньої літератури є «Слово о полку Ігоревім».

-         Пригадайте, про які події в ньому йде мова?

Найоригінальнішою формою давньоруської літератури були літописи. Найдавніші з них не збереглись. Однак, вони були використані при складанні «Повісті минулих літ» - літописного зводу, створеного в другому десятилітті 12 ст. ченцем Печерського монастиря Нестором.

-         Які книги часів Київської держави дійшли до наших днів?

Архітектура.

Із другої половини XI – початку ХІІІ ст.. до наших днів збереглася достатня кількість кам’яних будівель, щоб скласти уявлення про архітектурний образ тогочасних міст Київської держави.

1.     Самостійна робота з текстом підручника.

-         Прочитайте та скажіть, які нові явища в архітектурі почали проявлятися у ХІ – ХІІІ ст.?

Мистецтво

Бесіда.

-         Пригадайте, як раніше оздоблювались церкви та монастирі?

-         Що таке мозаїка? Що таке фреска?

-         А що таке, на вашу думку, іконопис?

1.     Коментоване читання учнями.

-         Який храм останнім прикрасили мозаїки? Чому їх перестали використовувати?

-         Що називається іконами? Чим вони відрізняються від картин?

-         Чому вишгородську ікону називають Володимирською? Коли і звідки вона потрапила на Русь?

-         З ким пов’язують початок малярської школи Києво-Печерського монастиря?

-         Що таке мініатюра?