Основні дати: (вивчити)

1659 р. – укладення україно-московських Переяславських статей;  

1660 р. – укладення україно-польського Слободищенського трактату;

1663 р. – поділ Української держави на Правобережну і Лівобережну;         

жовтень1663 – березень 1664       р. - похід       польсько­ -татарсько­ українського            війська на Лівобережжя на чолі короля Яна Казимира;

1664 - 1665    рр. – антипольське й антигетьманське повстання на Правобережжі;

1665    р. – укладення Московських статей;        

30 січня 1667 р.- укладення Андрусівського перемир’я           між Московською державою і       Річчю Посполитою.

1668 р., червень - похід козаків на Лівобережжя. Проголошення Петра Дорошенка гетьманом усієї України.

1669 р., березень - старшинська рада в Корсуні ухвалила рішення прийняти турецький протекторат над Правобережною Україною.

1672 р., травень-жовтень - похід султана Мегмеда IV на Поділля, підписання між Османською імперією та Річчю Посполитою Бучацького мирного договору.

1669 р., беpезень - обрання гетьманом Лівобережної України Дем'яна Многогрішного. Укладення Глухівських статей.

Закінчіть речення:

1)  І. Виговський став гетьманом…

2)  І. Виговський продовжував зовнішньополітичний курс…

 3)  Для придушення антигетьманського повстання І. Виговський використав …

4)  Гадяцький договір, укладений у … між …, передбачав…

5)  Україно-московська війна була спричинена…

6)  Вирішальна битва україно-московської війни 1658—1659 рр. відбулася в … р., у якій перемогу здобула…

7)  І. Виговський утратив гетьманську булаву в результаті …

8) Ю. Хмельницького проголосили гетьманом … .

План уроку

1.     Гетьманство Ю.Хмельницького.

2.     Поділ українських земель на Лівобережну і Правобережну Гетьманщину.

3.     Спроби об’єднати Правобережну і Лівобережну Гетьманщину. Андрусівське перемир’я 1667 р.

1.     Гетьманство Ю.Хмельницького.

     Ставши гетьманом,  Ю.Хмельницький вирішив укласти мир із Москвою.

Під час переговорів у Переяславі московські воєводи відхилили український проект і нав’язали новий договір на основі Березневих статей, що отримав назву Переяславські статті 1659 р.

Робота з підручником.

На основі матеріалу підручника визначити умови договору,

Згідно з договором:

-         без дозволу царя старшина була позбавлена права перебирати гетьмана;

-         гетьман втрачав право самостійно призначати, звільняти або засуджувати до страти старшину й полковників;

-         московське військо, крім Києва розміщувалося в Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві, Умані;

-         київська метрополія підпорядковувалася московському патріарху;

-         українському уряду заборонялося підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами й організовувати походи без дозволу Москви.

Наслідки:

-         ставили козацьку Україну під жорсткий  контроль Московської держави, політично послабляли гетьманську  владу; 

-- спираючись на ці статті, царський уряд повів подальший наступ на автономію України, закладену Березневими статтями (1654 р.) Б. Хмельницького;

-- спричинили велике незадоволення старшини, особливо на Правобережжі.

Вчитель. Назвіть сторони, які підписували Переяславські статті?

Вчитель. Нові обмеження, що містилися у Переяславських статтях викликали обурення в більшості козаків.

         Знову Річ Посполита та Московська держава готувалися до нової війни, щоб остаточно завершити боротьбу за українські землі.

         1660 рік біля м.Чуднів відбулася Чуднівська битва, в результаті якої польсько-татарська армія завдала поразки українсько-московській. Політичним наслідком став перехід Ю.Хмельницького на бік поляків і підписання Слободищинського трактату на основі Гадяцької угоди, але з деякими змінами.

РОБОТА З ТАБЛИЦЕЮ.  Відшукати розбіжності угоди та трактату.

 Назвіть сторони які підписували Слободищинський, або його називають Чуднівський трактат?

Наслідки:

-         розкол суспільства України привів до нового періоду громадянської 

    війни;

--  українська державність опинилась під загрозою ;

-- територія Української держави фактично поділилася на Лівобережну 

   та Правобережну.

1.     1.     Поділ українських земель на Правобережну і Лівобережну Гетьманщину.

Учитель.  !   Підписання Слободищинського трактату 1660 р призвело до політичного розколу українського суспільства.

Слободищинський трактат  - поділ території України

Правобережна                                       1660р                                      Лівобережна

Схвалили трактат,                                                                 Відмовились його приймати

Визнавали польську владу                                                 визнавало владу Москви

                                            1662 р зневірившись в об’єднанні

                                                       України під свою булаву

                                                Ю.Хмельницький зрікся гетьманства

                                                            й постригся в ченці

1663 р в обох частинах козацької держави було встановлено окремі гетьманати

Січень 1663-1665 рр-гетьман П.Тетеря                         1662 – гетьман Яким Сопка,                                                                                                   якого не визнала Москва,

                                                                                           1663-1668 рр гетьман –                                                                                                І.Брюховецький

Вчитель.  Чому Слободищенський договір дослідники вважають подією, яка призвела до розпаду Української козацької держави на Лівобережну і Правобережну?

Вчитель.  В козацькій державі виникла глибока криза. Кожен гетьман покладався на силу, щоб об’єднати Україну.

1.     3.. Спроба об’єднати Правобережну і Лівобережну Гетьманщину.

Вчитель.  Відшукати в підручнику  5 нових пунктів, які було внесено до Батуринських статей.

Гетьманський уряд зобов’язувався:

-         безоплатно забезпечувати продуктами харчування московські гарнізони, розташовані в Україні;

-         здійснювати заходи для схоплення й повернення московських втікачів (переховування каралось смертю).

Гетьманський уряд забороняв:

-         для українських купців у Московській державі продавати вино й тютюн, оскільки це завдавало збитків царській монополії на продаж цих товарів;

-         продаж хліба на Правобережну Україну й кримських татар.

Гетьманський уряд складав:

-         перелік усіх козаків, міщан і поселення, а також розміри їх земельних володінь.

Назвіть сторони підписання Батуринських статтей?

Наслідок: обмеження прав та автономії України.

Вчитель.  У вересні 1665 р І.Брюховецький першим з українських гетьманів здійснив візит до Москви, де підписав нові статті – «Московські статті», що значно посилювали залежність козацької України від царського уряду, тому що був не впевнений у своєму становищі, шукав підтримки.

Робота з підручником.

«Незакінчені речення»

-         українські землі й міста проголошувались володіннями московського царя, а з їх населення  (крім козаків) стягувалися до царської скарбниці податки;

-         вибори гетьмана відбувалися в присутності московських представників, а гетьманські клейноди новообраний гетьман отримував від царя;

-         дипломатичні відносини гетьмана з іншими державами заборонялися;

-         київську митрополію мав очолити московський ставленик;

-         гетьман позбавлявся права надавати українським містам самоврядування, відтепер це здійснював тільки цар;

-         збільшувалася кількість московських гарнізонів, вони розміщувалися в усіх основних містах, а повноваження московських воєводств суттєво зростали (збирання податей із некозацького населення, хліба на утримання гарнізонів, податків із купців, грошових зборів із винних оренд).

Назвіть сторони підписання Московських статей?

Наслідки:

-- значно обмежував політичні права Гетьманщини;

-- посилював її військово-адміністративну залежність від  Московської держави;

-- Україна фактично була підпорядкована царським воєводам;

-- посилив незадоволення гетьманом навіть на Запорозькій Січі.

Вчитель. І.Брюховецький за виявлену поступливість отримав від московського царя титул боярина та великі маєтки, був одружений із московською бояринею.

У цей період тривала війна між Московською державою і Річчю Посполитою, виснажившись обидві сторони схилялися до примирення.

      Коли про початок переговорів довідався П.Дорошенко то за допомогою татар розгромив польське військо під Браїловом 19 грудня 1666 р, тим самим не давши йому переміститись на Правобережжя.

       30 січня 1667 р під час переговорів у с. Андрусово, що під Смоленськом між Росією та Польщею було досягнуто угоди про перемир’я на 13, 5 років.

      На підписання Андрусівського перемир’я не запросили ні лівобережного гетьмана І.Брюховецького, ні новообраного правобережного гетьмана П.Дорошенка, що засвідчило ставлення до України як Москви так і Польщі.

Згідно за умовами перемир’я закріплювався поділ України: Правобережна (без Києва) відійшла до Польщі, а Лівобережжя та тимчасово Київ (на два роки) залишився за Москвою. Запорожжя мало визнавати владу обох держав.

Наслідки:

-         ! Андрусівське перемир'я юридичне закріпило факт існування двох 

    Україн  - Правобережної і Лівобережної; 

-- Андрусівський договір викликав обурення всіх верств українського 

    суспільства, адже він був укладений таємно, без погодження з українською стороною

-- договір закріплював поділ України між Польщею і Московією, створював перешкоди на шляху об’єднання всього українського народу в незалежну державу.

З того моменту, як Україна розділилася, для неї настала лиха година. Було таке безладдя, що кожен робив, що хотів. З заходу шарпали Україну польські війська; з півночі й сходу – московські, а з півдня набігали турки і татари. На Лівобережній Україні вибрали одного гетьмана, на Правобережній другого. Доходило до того, що гетьмани воювали між собою. І так брати билися з братами. Україна спливала кров’ю і щораз більше занепадала. Саме ті часи увійшли в історію під назвою «Руїна». Правобережний гетьман П. Тетеря був у змові з Польщею і воював з Брюховецьким.

У 1665 р. гетьманом Правобережної Гетьманщини став

П. Дорошенко. Він виявився дуже здібним та хоробрим полководцем, а також розумним політиком. П. Дорошенко прагнув навести лад в державі та оборонити її від ворогів.

Для цього він створив постійне наймане військо, яке налічувало близько 20 тисяч сердюків.

Сердюки – наймані піхотні козацькі полки утримувані гетьманським коштом.

П. Дорошенко вважав, що найкращим буде укласти союз з Туреччиною та з їх допомогою звільнити Україну.

У грудні 1666 р. козаки разом із загонами татар знищили 6-тисячний польський загін на Брацлавщині.

1668 р. Лівобережну Україну охопило антимоскальське повстання, яке очолив І. Брюховецький.

Більшу частину московських заломів було вигнано з Лівобережжя та Слобожанщини. 8 червня 1668 р. козаки під Опішнею вбили Брюховецького і обрали гетьманом обох берегів Дніпра П. Дорошенка. Але Московія не давала йому закріпитися на Лівобережжі. Запорожці висунули кандидатуру Петра Суховія. Дорошенко повернувся на Правобережну Україну, а на Лівобережній наказним гетьманом залишився Дем’ян Многогрішний.

Петро Дорошенко сподівався за допомогою Туреччини скасувати умови Андрусівського перемир’я та об’єднати країну.

У березні 1669 р. було ухвалено рішення прийняти турецький протекторат. Та таке рішення сподобалось далеко не всім. Кілька правобережних полків і Січ обрали собі нового гетьмана Михайла Ханенка.

У серпні 1671 р. польська армія розпочала воєнні дії в Україні. На Правобережжі офіційно затвердили гетьманом М. Ханенка.

Наприкінці травня 1672 р. на Правобережжі розпочалася ще одна війна. Дорошенко воював на боці Туреччини, М. Ханенко – на боці Польщі. В результаті 18 жовтня 1872 р. Польща підписала в Бучачі мирний договір з турками. Польща визнала незалежність «Української держави» П. Дорошенка.

16 – 17 червня 1672 р. в Козацькій Діброві Генеральна військова рада обрала гетьманом Лівобережної України І. Самойловича та уклали Конотопські статті.

Д/з 

Опрацювати матеріал

Тести.

1.     Проти панування якої держави була спрямована Національно-визвольна війна?

А) Московія; Б) Польща; В) Османська імперія; Г) Кримське ханство

2. Перший український гетьман, який здійснив поїздку до Москви, підписав Московські статті, 1665 р., отримав від царя титул боярина.

А) М.Кривоноса;   Б) І. Брюховецький  В) І.Богун; Г) Ю. Хмельницький

2.     Який договір, укладений Україною у 1658 р. призвів до громадянської війни в країні?

А) Андрусівське пермир¢я; Б)Переяславські статті; В)  Гадяцький договір; Г) Бахчисарайський договір

3.     Позначте варіант, в якому визначено суть Слободищенської угоди 1660 р.

А) угода про долю України, яка була укладена без узгодження нею;

Б) угода, розроблена на основі Гадяцького договору, згідно з якою Україна ставала тільки автономною частиною Речі Посполитої;

В) угода, розроблена на основі українсько-московського договору 1654 р., згідно з якою Україна ставала частиною Московії;

Г) угода, що значно обмежувала владу гетьманів Лівобережжя.

4.     Позначте місце, де в 1659 р. війська гетьмана І.Виговського розбили російські війська.

А) на Дрижиполі;  Б) під Конотопом;  В) під Чудновим;  Г) під Чигирином.

5.     Позначте назву договірних статей, які були підписані Ю.Хмельницьким.

А) Переяславські; Б) Чуднівські; В) Глухівські; Г) Московські;

6.     Позначте період гетьманування І.Виговського.

А) 1657 – 1659;   Б) 1663 – 1668;    

В) 1669 – 1672;   Г) 1656 – 1660.

7.     Позначте рік підписання Андрусівського перемиря.

А) 1657;   Б) 1666;   В) 1667;   Г) 1672.

8.     Позначте, якій події був присвячений роман П.Куліша «Чорна рада».

А) обранню гетьманом І.Брюховецького;

Б) обранню гетьманом І. Мазепи;

В) правлінню Ю. Хмельницького;

Г) правлінню І. Виговського.

9.     Позначте 3 твердження, що характеризують причини московсько-української війни 1658-1659 рр.

1) прагнення України підпорядкувати собі московські землі;

2) прагнення Московії стати наймогутнішою країною на сході Європи, загарбати Україну;

3) намагання Московії знищити Запорізьку Січ;

4) невдоволення України зовнішньою політикою Московії;

5) прагнення України зміцнити власну державність;

6) несумісність підходів гетьманського та московського урядів щодо подальшого розвитку двосторонніх відносин.