Напередодні Великодня кожен прагне якнайгарніше розписати яйця, проте це довгий і творчий процес, що не кожному під силу. Але нині є багато простіших способів. Один із них — ​декупаж паперовими серветками з малюнком. 

Декупа́ж (фр. découpage, від découper — «вирізати») — техніка декорування різних предметів, заснована на приєднанні малюнка, картини або орнаменту (зазвичай вирізаного) до предмета і подальшому покритті отриманої композиції лаком заради збереження, довговічності і особливого візуального ефекту. При виконанні роботи в даній техніці, спочатку вирізають надрукований малюнок на папері, а вже потім приклеюють його на виріб, який треба задекорувати.

Техніка декупаж з'явилася в Німеччині в кінці ІХ століття. Під час хрестових походів лицарі привозили меблі виготовлення з цінних порід дерев прикрашені декоративним різьбленням, які в свою чергу виглядали багато та вишукано. Тому такі речі були рідкістю і коштували дуже дорого. Але майстри часу не гаяли і знайшли вихід, підробляти дорогоцінні східні інкрустації. На меблі які виготовлялися на місцевих підприємствах наклеювали вирізані малюнки з паперу, розфарбовували та наносили декілька шарів лаку для деревини

 Велико́днє яйце — невід'ємний атрибут святкування Великодня або приходу весни. За давньою традицією до цієї нагоди фарбували або розписували курячі яйця. Однак згодом їм на заміну прийшли декоровані гусячі, страусині, дерев'яні, скляні, пластмасові або навіть шоколадні яйця. У різних країнах світу існують різноманітні техніки декорування великодніх яєць

Чи не найпоширенішою прикметою Великодня є яйце, знак відродження всього живого, пробудження. Яйця на Великдень фарбують і називають крашанками. А коли майстри наносять на них візерунки, розписують їх, то такі яйця називають писанками. Є іще крапанки і шкрябанки. У кожного майстра візерунок – то певні його роздуми, окрема мова, загадковий текст про щось, який може залишатись не до кінця розгаданим навіть тим, хто вивченню писанок присвятив усе життя.

До речі, походження української писанки залишається малодослідженим: археологія не має жодних свідчень існування на теренах України (Київської Русі) розписаних яєць, тимчасом як на території сусідньої Польщі під час розкопок могил Х - ХІІІ століть знайдено розписані шкаралупки і навіть одну цілу писанку.

У багатьох культурах існує образ яйця, в якому зароджується життя. Тож і дарували писанку на знак перемир’я (тобто – де є яйце, там зароджується мир), на побажання здоров’я (людина оживає після хвороби), краси, врожаю, закопували в землю або підкладали під вулик (щоб, мовляв, не всихали городи й сади, не гинули рої бджіл). Тобто з яйцем пов’язували щось нове, і те нове мало нести позитив. До того ж, яйце – овальне, не має ні початку, ні кінця, тож і життя з його позитивами, зародження якого воно символізує, має бути безкінечним.

Писанка тісно пов’язана з давньоруськими язичницькими віруваннями, народним календарем, що базувався на сонячному циклі і якому, починаючи із зимового повороту сонця до моменту, коли день стає більшим від ночі, відповідали певні свята: Калити, Коляди, Колодія і нарешті Великдень – Великий день. Саме цього дня в дохристиянській Русі святкували перемогу сонця над темнотою, життя над смертю, весни над зимою і як сонячний символ дарували «красні яєчка». Згодом первісна назва Великодня стала назвою найбільшого християнського свята – Воскресіння Христового, адже це перемога добра над злом, правди над неправдою, життя над смертю. Тому для кожного християнина Воскресіння – воістину Великий день. І поступово писанка стала християнським символом: орнаменти почали доповнювати написами «Христос Воскрес!», «Воістину Воскрес!».

Колір також має своє значення. Червоний - колір крові і життєвої сили, жовтий - приносить багатий урожай, зелений - колір листя рослин, чорний - колір родючого ґрунту, синій - колір неба. Існує повір'я, що розписувати яйця треба в доброму настрої і ні в якому разі не можна думати погане. Адже нанесення орнаменту - це магія, ритуал, і все, що ми в нього закладемо, до нас же і повернеться. Важлива великодня традиція - обмін фарбованими яйцями. Їх дарують рідним, друзям, сусідам, роздають жебракам і залишають в церкві.