Написання прислівників окремо, разом, через дефіс.
Складання тексту рекламного буклета молодіжного вбрання з використанням прислівникових сполук до лиця, до смаку, не до речі, не до вподоби, на вибір, в міру.
Уроки мовленнєвого розвитку. Складання анотації на книжку з використанням прислівників.
Анота́ція (лат. annotatio — зауваження, помітка) — короткий виклад змісту книги, статті, розробки, звіту тощо. Дозволяє робити висновки про доцільність їх докладнішого вивчення. При анотуванні крім змісту твору, враховується його призначення, цінність, направленість.
У етимологічному значенні слово трапляється в другій пол. І ст. н.е., але функціонально анотація була присутня вже в каталогах Александрійської бібліотеки (ІІІ ст до н.е.). Пізніше анотація у вигляді короткої характеристики тих чи інших авторів, відомостей про тематику їхніх праць, оцінки останніх використовувалась в бібліографічних словниках. З появою наукових журналів у другій пол. XVII ст. анотація дає початок жанрам наукової періодики, а пізніше – становленню анотованої бібліографії.
Обов’язковим елементом анотації є бібліографічний опис у редукованій формі (автор, назва, індекс тощо). Якщо бібліографічний опис ідентифікує документ чи його частину, то анотація ідентифікує зміст документа, вона є не формальною, а змістовою моделлю документального джерела.
За допомогою анотації можна описати книгу журнал тощо.
Переглянути урок і скласти анотації на книжку з використанням прислівників.
- Яку частину мови називають прислівником?
- Якою морфологічною ознакою прислівник відрізняється від інших самостійних частин мови?
- Поясніть розбіжність у написанні н і нн у прислівниках сказано і законно, нескінченно і не скінчено.
- Що спільного й відмінного у вживанні не і ні у прислівниках та інших самостійних частинах мови?
- Від чого залежить написання літер и та і в кінці прислівниках? Навести приклади.
- З’ясуйте, чому прислівник потихеньку з префіксом по- пишемо разом, а по-братськи – з дефісом.
- Які прислівники пишемо разом? Наведіть приклади.
- Що таке прислівникові сполуки? У чому особливість написання їх?
- Які прислівники пишемо через дефіс? Наведіть приклади.
Спишіть, прибираючи риски й уставляючи потрібні літери Підкресліть орфограми. Поясніть за допомогою правил.
На/жаль, у/досвіта раптом стрибнув по верховіттях вітерець. Лишаючи по собі струмінь легенького посвисту. Ще не встиг розтанути посвист, як ось/ось підкотився новий розгін вітру, що зухвало трусонув деревами, - дерева на/всібіч застогнали й почали хутко скидати з себе снігову падь. Вітрюга врешті/решт підхопив білу порохняву, жбурнув нею до/гор.., закружляв, заскавчав, заслонив небо й верховіття пінястими звивами хуртечі. Майже без/перестанку до самого вечора по/всюд.. тривало шаленство. Увесь час без/упину падав сніг. У заметах тонули кущі, на/швидку виростали високі снігові пагорби, виникали видолки, закутки, що так/само не/сподів..о й швидко міняли форми або й зовсім розсипалися.
Творча робота (картки за варіантами)
Складіть пари речень так, щоб подані слова належали до різних частин мови. Визначте синтаксичну роль і морфологічні ознаки їх.
Справа( іменник ) – справа( прислівник ), свято( іменник )- свято( прислівник) .
Зло ( іменник) – зло ( прислівник), сидячи ( прислівник) - сидячи ( дієприслівник).
Як називаються слова, що однаково звучать, але мають різне лексичне значення і належать до різних частин мови? Наведіть власні приклади.
Самостійна робота
1) Запишіть прислівники, знявши риску. З трьома з них складіть словосполучення.
2) Згадайте і запишіть два прислів’я, до складу яких входять прислівники.
1. Видимо/не/видимо; рано/в/ранці; кінець/кінцем; будь/що/будь; що/далі; у/бік; с/покон/віку; ось/де; с/під/низу; тишком/нишком; з/усіх/усюд; плоть/від/плоті; у/п’яте; стрім/голов; під/ряд; на відчай; на/добри/день.
2. Без/кінця/краю; в/далечінь; без/вісти; по/волі; по/маслу; як/не/як; рука/в/руку; на/спід; ні/на/що; ні/скільки; на/ура; на/гора; в/ні/чию; босо/ніж; як/небудь; на/бігу; всього/на/всього; з/давна; по/латині; де/далі.
Прочитайте текст. Виконайте завдання після нього.
Узимку, (1)уночі, на край великої лісової балки скрадливо вихидили вовки. Вони глибоко загрузали в сніг, бо лише не/давно скінчилась заметіль. До/вкола була буйна піна. Вони без/упину брели, (2)злегка похитуючись на гнучких лапах. Їхні спини, шиї й морди були (3)напружено витягнуті, вуха до/гори наставлені, усі рухи пристрасно скеровані (4)вперед. Віддалік могло видатись, що вони не бредуть, а випливають з лісових нетрів.
1. До прислівників способу дії належать усі слова, крім
А скрадливо
Б глибоко
В віддалік
Г пристрасно
2. Орфографічну помилку допущено в написанні прислівника, позначеного цифрою
А 1
Б 2
В 3
Г 4
3.Окремо потрібно писати прислівник
А не/давно
Б до/вкола
В без/упину
Г до/гори
17.03
Контрольна робота
Прислівник
Тести ( За кожну відповідь 1 бал).
1.Від іменників утворено всі прислівники рядка
А відтепер, востаннє, втрьох
Б занизько, замолоду, гірко
В вочевидь, внічию, зісподу
Г довіку, вгору, вволю
2. При творенні простої форми вищого ступеня порівняння відбувається чергування в обох прислівниках рядка
А широко, ясно
Б довго, вузько
В чітко, весело
Г швидко, мудро
3.Неправильно утворено ступінь порівняння прислівника
А найбільше весело
Б веселіше
В більш веселіше
Г найвеселіше
4.Не можна вживати без не всі прислівники рядка
А неабияк, недаром, невибагливо
Б незабаром, нетерпляче, нетепло
В небагато, нескучно, нехолодно
Г невідь – як, невмисно, нещодавно
5. Разом потрібно писати всі прислівники рядка
А від/тепер, на/далі, що/року
Б без/вісти, в/цілому, аби/хто
В по/волі, до/речі, в/основному
Г зі/споду, по/суті, по/троє
6. Прислівники на е можна утворити від усіх слів рядка
А добрячий, глухий, лячний
Б вражаючий, палкий, прудкий
В рипучий, мокрий, віртуозний
Г нетерплячий, хороший, блискучий
7.Від числівників утворено всі прислівники рядка
А утрьох, по- іншому, всього-на-всього
Б по двоє, по-нашому, в цілому
В по-перше, по четверо, поодинці
Г чимало, щороку, тимчасово
8. При творенні простої форми вищого ступеня порівняння відбувається чергування в обох прислівниках рядка
А низько, голосно
Б дорого, вузько
В дешево, хитро
Г дуже. гостро
9.Неправильно утворено ступінь порівняння прислівника
А щасливіше
Б більш щасливо
В найбільш щасливіше
Г найщасливіше
10.Не можна вживати без не всі прислівники рядка
А неабияк, незабаром, невесело
Б недорого, неквапом, ненадовго
В неминуче, неподалік, непосидюче
Г небагато, неважко, ненадовго
11. Із дефісом потрібно писати всі прислівники рядка
А де/таки, ось/ось, гидко/бридко
Б по/нашому, зі/споду, в/сімох
В казна/де, чим/дуж, до/краю
Г десь/то, спід/лоба, до/пізна
12. Прислівники на о можна утворити від усіх слів рядка
А навмисний, добрячий, болючий
Б імовірний, в’юнкий, безуспішний
В даремний, певний, рішучий
Г боязкий, гнітючий. Терплячий
Урок мовленнєвого розвитку.
Портретний нарис у публіцистичному стилі
Мета нарису - виявити цінності героя, показати смисл його життя. На конкретних життєвих прикладах потрібно показати ті особливості характеру, які допомагають героєві цієї мети досягти. Необхідно виділити найбільш значущу, стрижневу рису вдачі героя нарису, виразно й емоційно про неї розповісти. Потрібно викликати до героя інтерес, змусити замислитися над його долею.
Доопрацювати зміст портретного нарису у публіцистичному стилі ,надіслати мені на перевірку
05.04-14.04
Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку слів у словосполученні й реченні. Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника. Види прийменників за будовою.
Непохідні й похідні прийменники. Написання похідних прийменників разом, окремо та через дефіс.
Домашнє завдання. Опрацювати матеріал в підручнику.
Прийменник як службова частина мови
Прийменник — незмінна службова частина мови, яка виражає залежність одного повнозначного слова від іншого у словосполученні. Прийменники членами речення не виступають. Прийменники не мають лексичного значення, проте разом із відмінковими формами іменників, займенників та числівників вони можуть указувати на місце, час, причину, мету, кількість: За кілька хвилин двір опустів. З усіма частинами мови прийменники пишемо окремо.
За будовою прийменники поділяють на прості, складні та складені. Прості: з, за, до, через. Складні, утворені поєднанням простих прийменників: понад, попід. Складені прийменники утворені від кількох слів: поруч з, незалежно від. Складні прийменники пишуться разом: поза, поперед, лише такі, що починаються із з (зі), пишуть через дефіс: з-за, з-над. Складені прийменники пишуться окремо. У зв’язку з.
За походженням прийменники поділяються на непохідні та похідні. Непохідні прийменники — найдавніші, їхнє походження не простежується: з, на, по, між.
Похідні прийменники утворені від інших частин мови:
- іменників: кінець, край;
- прислівників: мимо, близько;
- поєднанням іменників та прислівників із непохідними прийменниками: назустріч, услід.
Записати в зошит про прийменник