Основні ненавмисні штучні загрози

Основні ненавмисні штучні загрози АС (дії, що здійснюються людьми випадково, через незнання, неуважність або недбалості, з цікавості, але без злого наміру):

1) ненавмисні дії, що приводять до часткової або повної відмови системи або руйнуванню апаратних, програмних, інформаційних ресурсів системи (ненавмисне псування обладнання, видалення, спотворення файлів з важливою інформацією або програм, в тому числі системних і т. п.);

2) неправомірне відключення обладнання або зміна режимів роботи пристроїв і програм;

3) ненавмисне псування носіїв інформації;

4) запуск технологічних програм, здатних при некомпетентному використанні викликати втрату працездатності системи (зависання або зациклення) або що здійснюють безповоротні зміни в системі (форматування або реструктуризацію носіїв інформації, видалення даних і т. п.);

5) нелегальне впровадження і використання неврахованих програм (ігрових, повчальних, технологічних і інш., що не є необхідними для виконання порушником своїх службових обов'язків) з подальшим необгрунтованим витрачанням ресурсів (завантаження процесора, захват оперативної пам'яті і пам'яті на зовнішніх носіях);

6) зараження комп'ютера вірусами;

7) необережні дії, що приводять до розголошування конфіденційної інформації, або що роблять її загальнодоступної;

8) розголошування, передача або втрата атрибутів розмежування доступу (паролів, ключів шифрування, ідентифікаційних карток, пропусків і т. п.);

9) проектування архітектури системи, технології обробки даних, розробка прикладних програм, з можливостями, що представляють небезпеку для працездатності системи і безпеки інформації;

10) ігнорування організаційних обмежень (встановлених правил) при роботі в системі;

11) вхід в систему в обхід коштів захисту (завантаження сторонньої операційної системи зі змінних магнітних носіїв і т. п.);

12) некомпетентне використання, настройка або неправомірне відключення коштів захисту персоналом служби безпеки;

13) пересилка даних за помилковою адресою абонента (пристрої);

14) введення помилкових даних;

15) ненавмисне пошкодження каналів зв'язку.

Основні навмисні штучні загрози

1) фізичне руйнування системи (шляхом вибуху, підпалу і т. п.) або висновок з ладу всіх або окремих найбільш важливих компонентів комп'ютерної системи (пристроїв, носіїв важливої системної інформації, осіб з числа персоналу і т. п.);

2) відключення або висновок з ладу підсистем забезпечення функціонування обчислювальних систем (електроживлення, охолоджування і вентиляції, ліній зв'язку і т. п.);

3) дії по дезорганізації функціонування системи (зміна режимів роботи пристроїв або програм, страйк, саботаж персоналу, постановка могутніх активних радіоперешкод на частотах роботи пристроїв системи і т. п.);

4) впровадження агентів в число персоналу системи (в тому числі, можливо, і в адміністративну групу, що відповідає за безпеку);

5) вербування (шляхом підкупу, шантажу і т. п.) персоналу або окремих користувачів, що має певні повноваження;

6) застосування підслуховувальних пристроїв, дистанційна фото- і відео-зйомка і т. п.;

7) перехоплення побічних електромагнітних, акустичних і інших випромінювань пристроїв і ліній зв'язку, а також наводок активних випромінювань на допоміжні технічні засоби, що безпосередньо не беруть участь в обробці інформації (телефонні лінії, сели живлення, опалювання і т. п.);

8) перехоплення даних, що передаються по каналах зв'язку, і їх аналіз з метою з'ясування протоколів обміну, правило входження в зв'язок і авторизації користувача і подальших спроб їх імітації для проникнення в систему;

9) розкрадання носіїв інформації (магнітних дисків, стрічок, мікросхем пам'яті, що запам'ятовують пристроїв і цілих ПЕВМ);

10) несанкціоноване копіювання носіїв інформації;

11) розкрадання виробничих відходів (роздруків, записів, списаних носіїв інформації і т. п.);

12) читання залишкової інформації з оперативної пам'яті і із зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв;

13) читання інформації з областей оперативної пам'яті, що використовуються операційною системою (в тому числі підсистемою зашиті) або іншими користувачами, в асинхронному режимі використовуючи нестачі мультизадачних операційних систем і систем програмування;

14) незаконне отримання паролів і інших реквізитів розмежування доступу (агентурним шляхом, використовуючи недбалість користувачів, шляхом підбору, шляхом імітації інтерфейса системи і т. д.) з подальшим маскуванням під зареєстрованого користувача ( "маскарад");

15) несанкціоноване використання терміналів користувачів, що мають унікальні фізичні характеристики, такі як номер робочої станції в мережі, фізична адреса, адреса в системі зв'язку, апаратний блок кодування і т. п.;

16) розкриття шифрів криптозащити інформації;

17) впровадження апаратних "спецвложений", програмних "закладок" і "вірусів" ( "троянских коней" і "жучків"), тобто таких дільниць програм, які не потрібні для здійснення заявлених функцій, але що дозволяють долати систему зашиті, потайно і незаконно здійснювати доступ до системних ресурсів з метою реєстрації і передачі критичної інформації або дезорганізації функціонування системи;

18) незаконне підключення до ліній зв'язку з метою роботи "між рядків", з використанням пауз в діях законного користувача від його імені з подальшим введенням помилкових повідомлень або модифікацією повідомлень, що передаються;

19) незаконне підключення до ліній зв'язку з метою прямої підміни законного користувача шляхом його фізичного відключення після входу в систему і успішної аутентификація з подальшим введенням дезинформації і нав'язуванням помилкових повідомлень.

За способом отримання інформації потенційні канали доступу можна розділити на:

- фізичний;

- електромагнітний (перехоплення випромінювань);

- інформаційний (програмно-математичний).