ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ:
Натюрморт – жанр образотворчого мистецтва, художній твір, у якому зображуються речі, що оточують людину.
Драпування - тканина, яка підкреслює або виділяє головне в натюрморті, служить для рівноваги композиції.
Локальний колір – незмінний колір зображуваних предметів, без відтінків.
Давайте пригадаємо, які жанри образотворчого мистецтва ви вже знаєте?
(Побутовий – це твори, у яких зображені сцени з повсякденного життя (навчання, праця, відпочинок, свята). Батальний – це твори, у яких зображені битви та епізоди з воєнного життя. Історичний – це твори, у яких зображені знаменні події та герої минулого, різноманітні епізоди історії людства (різновиди: батальний, міфологічний, біблійний). Портрет – це твори, у яких зображена одна або декілька осіб. Пейзаж – це твори, у яких зображені природні або видозмінені людиною краєвиди. Натюрморт – це твори, у яких зображені предмети, пов'язані між собою певними, загальними, видовими ознаками й розташовані в певній послідовності. Це малювання мертвої натури. Анімалістичний – це твори, у яких зображені тварини.
Натюрморт – це жанр образотворчого мистецтва, у якому художники зображають будь-які предмети побуту, фрукти, забиту дичину, квіти тощо. Слово це французьке й перекладається буквально як «мертва природа». Цікаво, що по-німецьки та по-англійськи натюрморт визначається точніше: як «тихе» або «нерухоме життя».
Речі, що оточують людину, привертали увагу художників з давніх-давен, тому ми бачимо їх у фресках Стародавнього Єгипту й Стародавнього Риму, в середньовічному живописі на релігійну тематику, в портретах. Спочатку речі на картині були лише деталями, як, скажімо, стіл з посудом на фресці «Тайна вечеря» Леонардо да Вінчі. До речі, в іконі, стінописі, портреті минулих часів кожен предмет мав особливе значення. Наприклад, біла троянда чи лілея символізували душевну чистоту, пальма - вічність, людський череп – смерть. Предмети ніби розповідали глядачеві про свого власника або доповнювали зміст оповіді. Але зображення речей не було головною метою майстрів давнини та Середньовіччя.
Уперше натюрморт набув самостійного значення в VI ст. в Китаї як «живопис квітів». У Європі натюрморт виділився в окремий жанр наприкінці XVI ст. Історію європейського натюрморту розпочала станкова картина італійського художника Караваджіо «Кошик з фруктами» (1590-ті роки).
У XVII ст. натюрморт набув поширення в мистецтві країн Західної Європи. Справжній розквіт цього жанру спостерігався в Голландії та Фландрії (сучасна Бельгія) у XVII ст. Йому навіть придумали іншу назву – «тихе життя», натякаючи, що речі живуть особливим життям і можуть дещо розповісти про свого власника. Голландські художники ставилися до своєї справи так серйозно, що працювали все життя над яким-небудь одним різновидом натюрморту. Були художники, які зображували лише квіти, інші – музичні інструменти або дичину. Один мандрівник писав, що в Голландії картини цінуються дорожче, ніж прикраси із дорогоцінного каміння і золота. Багато з цих картин були натюрмортами, їх можна розглядати годинами і знаходити все нові й нові деталі. Реальнішими, ніж справжні, виглядають на картинах надзвичайно майстерно виконані зрілі, налиті соком фрукти. Як живі стоять квіти, навколо яких пурхають метелики, яких так і хочеться спіймати. Віллєм Клас Геда, Франс Снейдерс, Пітер Клас, Саломон ван Рейсдал, Ян Давидс де Хем – ось плеяда тих чарівників, які у своїх картинах оживляли «мертву натуру».
Пізніше натюрмортом художники займалися окремо, він був одним із напрямів у їхній творчості. У XVIII ст. блискучі зразки натюрморту ми спостерігаємо серед творів французького художника Шардена. На рубежі ХІХ-ХХ ст. натюрморт набуває нового значення: він відтворює емоційний стан автора, його погляди на сучасні події, на проблеми людського життя. Таким складним змістом наповнені натюрморти голландця Вінсента Ван Гога, француза Поля Сезанна й багатьох митців XX ст.
Практична робота.
v Спочатку подумайте і оберіть, що буде центром композиції, які предмети будуть доповнювати, підберіть їх локальний колір, аби не зливався з фоном.
v Починаємо роботу з вибору формату – горизонтальний чи вертикальний (Використовуєм рамковий видощукач)
v Назвіть різницю між спорідненими та контрастними кольорами.
v Велике значення має фон, підставка має бути темнішою за фон.
v Предмети будуємо нижче від лінії горизонту.
v Не загромаджувати передній план.
Починаємо з першого етапу малювання. Нам потрібно зробити ескіз за допомогою простого олівця. Нам потрібно просто легкими, ледь помітними лініями, промальовувати контури овочів. На цьому етапі ми визначаємо, з якого боку на них падає світло. Щоб було простіше орієнтуватися, ми схематично на ескізі зобразили сонечко, яке згодом зітремо за допомогою гумки. Також нам необхідно відзначити і контур тіні, яку ми будемо зображати пізніше. Другий етап Коли ескіз вже готовий, можна починати працювати аквареллю.
Для цього беремо один елемент малюнка і за допомогою мокрої пензлика воложимо його. На нашому малюнку першим елементом для малювання став огірок. Тепер набираємо дуже світлу зелену фарбу на пензлик і наносимо її на огірок. Запам'ятайте. Ми не будемо використовувати чисті колірні рішення. Для отримання того чи іншого кольору нам необхідно буде змішувати фарби між собою на підготовленої нами палітрі. Поки поверхню огірка мокра, ми її трошки затемнимо. Тільки обов'язково потрібно залишити невеликий відблиск на верхній ділянці овоча.
Третій етап Ми залишаємо огірок, щоб фарба на ньомупідсохла, і приступаємо до малювання другого. Тепер ми будемо прикрашати морквину. Робимо це ми точно таким же чином, як і в попередньому випадку з огірком. Малюнок ми зображуємо поступово, переходячи від світлих відтінків до більш темним. При малюванні
акварельними фарбами потрібно тон накладати на тон.
Четвертий етап У нас залишився ще один овоч не промальовані. Це баклажан. Його ми будемо малювати, як і у випадку з двома іншими овочами, використовуючи той же принцип.
Обов'язково потрібно пам'ятати про наявність сонячнихвідблисків. У випадку з відблисками все залежить від того, наскільки блищить сама поверхня предмета. Чим більше вона блищить, тим видніше і яскравіше буде сонячний відблиск. Розмір такого відблиску безпосередньо залежить від розміру овоча, а його колірне рішення від того, наскільки гладка поверхня. У нашому випадку на моркви відблисків не буває взагалі, а у баклажана він буде найбільшим, так як його шкірка глянсова. Та й яскравість відблиску на баклажані буде найбільшою.
П'ятий етап Повернемося до початкового етапу роботи, малювання огірка. Додамо до його зображенню ще один, темний тон, який буде ідентичний натуральному овочу, а також підкреслить особливості його форми.
Шостий етап Аналогічні дії проводимо з двомаіншими овочами. При цьому необхідно постаратися оптимально передати всі особливості кожного окремого предмета, фактуру, колір, розмір. Форму. Пам'ятайте, кожна западина - це більш темний відтінок. Більш глибока западина має і більш темний
Особливість всіх елементів потрібно підкреслити відповідно до натуральним овочем.
Сьомий етап Щоб, дивлячись на малюнок, не створювалося враження, ніби він завис в просторі, нам потрібно промальовувати тіні, які падають від зображення овочів. Створюється враження, що вони лежать на поверхні. Найбільш темні тіні знаходяться під овочами і ближче до них.
До малюнку баклажана нам потрібно домалювати зелені.
Восьмий етап Так як морква вийшла дещо блідою і невиразною, нам потрібно це підправити і надати їй природний колір. Тому ми візьмемо помаранчеву насичену фарбу і нанесемо її на моркву. Якщо тон буде знову не досить інтенсивним, повторіть процедуру ще
Сонце не малювати. Це показано звідки падає світло
