Основні поняття: «Руїна», «Громадянська війна», «Гадяцький договір», «Конотопська битва»

70-х рр. ХVІІ ст.», портрет І. Виговського.

Основні дати: 

16 вересня 1657 року – обрання гетьманом І.Виговського;

1657-1659 рр – гетьманування І.Виговського;

Травень 1658 р – анти гетьманське повстання,доба «Руїни»;

16 вересня 1658 рр – Гадяцький договір;

8-9 липня 1659 р – Конотопська битва.

3. Гадяцька угода.

  З весни 1658 р тривали переговори про умови повернення козацької України до складу Речі Посполитої.

         16 вересня 1658 р на козацькій раді неподалік м.Гадяча було укладено українсько-польську угоду за умовами Гадяцької угоди. Якими вони були…

1.     Україна в межах Київського, Чернігівського, Брацлавського воєводства під назвою (Руське князівство), входить до складу (Речі Посполитої), як третя частина федерації – нарівні з (Польським королівством і Великим князівством Литовським). (карта).

2.     Федерацію об’єднував (спільний король), якого обирали (представники всіх трьох держав).

3.     На чолі Руського князівства був (гетьман) якого затверджував король( із 4 кандидатів), якого обирали (довічно).

4.     Гетьману заборонялися (будь-які зовнішньополітичні відносини з іншими державами).

5.     Не мали права перебувати в Україні (польські й литовські війська).

6.     Козацький реєстр мав становити (30 тис.осіб).

7.     Щорічно по 100 козаків (гетьман мав право представляти королю для надання їм шляхетської гідності).

8.     Було скасовано (церковну унію), а 5 (православних ієрархів отримали місце в сенаті).

9.     Дозволялося заснувати в Руському князівстві (дві академії і необмежену кількість гімназій, шкіл, друкарень).

4. Україно – московська війна 1658 – 1659 рр. Конотопська битва.

     Гадяцька угода стала приводом для відкритої агресії Московської держави, сприяла погіршенню українсько-російських відносин.  Восени 1658 р розпочалася українсько-московська війна.

Навесні 1659-го в Україну вторглася московська армія під командуванням Олексія Трубецького, Григорія Ромодановського і Семена Пожарського (сучасні дослідники стверджують, що чисельність її була 50 тисяч). Московіти зруйнувала Срібне, Борзну, передмістя Ніжина, однак застрягли під Конотопом, облогу якого розпочали 21 квітня 1659-го. 5-тисячний козацький загін ніжинського полковника Григорія Гуляницького понад два місяці героїчно тримав оборону, що дало змогу Івану Виговському мобілізувати українське військо (16 тисяч) та залучити на допомогу наймані загони іноземців (кілька тисяч найманців із Польщі, Молдавії, Валахії, Трансільванії) і 30-тисячне військо кримського хана Мухаммед-Гірея ІV.
4 липня 1659-го Виговський розбив передовий загін московської армії біля села Шаповалівка і підступив до Конотопа.

Вирішальна битва розпочалася 7 липня, коли гетьман з маршу атакував військо Трубецького і раптовим ударом захопив велику кількість коней. Наступного дня навздогін за Виговським рушила 30-тисячна кіннота Семена Пожарського, який переправився через річку Соснівку й отаборився. Тим часом непомічений ворогом загін Степана Гуляницького зруйнував переправу і загатив річку. Вранці 9 липня козаки атакували табір Пожарського, після чого імітували відступ. А коли ворог полишив табір і опинився у вузькому яру, із засідки нанесли потужний удар загони кримських татар. Московське військо було оточене і майже все знищене протягом дня.
Вважається, що в Конотопській битві загинуло до 30 тисяч московітів, ще 15 тисяч потрапили в полон (у тому числі сам Пожарський і десятки знатних воєвод). Спостерігаючи такий погром, Трубецькой спішно зняв облогу Конотопа і ввечері почав відступ. Козаки й татари переслідували втікачів аж до московського кордону, Трубецькой дивом уник полону, хоча й отримав два поранення. Були втрачені артилерія, скарбниця, обоз, бойові знамена.

«Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська, – із сумом констатував  російський історик Сергій Соловйов. – У жалібній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу й жах охопив Москву

План -повторення

1.Обрання гетьманом Івана Виговського.

2.Внутрішня і зовнішня політика І. Виговського.

3. Гадяцька угода.

4. Україно – московська війна 1658 – 1659 рр. Конотопська битва.

. По смерті Б. Хмельницького Гетьманщина перебувала у дуже скрутному становищі. Починається активна боротьба за владу.

         Так хто ж зумів домогтися влади гетьманату? (І.Виговський)

Ким був І. Виговський? (генеральний писар при Б.Хмельницькому )

Коли і де було обрано І.Виговського гетьманом? (На старшинській раді в Чигирині 15 вересня 1657 р).

На який період було обрано І.Виговського? (До повноліття Ю.Хмельницького).

2.Внутрішня і зовнішня політика І. Виговського.

         У зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Богдана Хмельницького, основне прагнення І.Виговського полягало втому, щоб запевнити Україні самостійність.