Сьогодні на уроці:
¯ Робота з ОК «Ситуація в Індії після Першої світової війни»
1. У роки Першої світової війни Велика Британія використовувала матеріальний і людський потенціал Індії. Індійські війська брали участь у боях на Західному фронті, у Месопотамії, Палестині, Єгипті.
2. Зросли прибутки національної буржуазії, яка виконувала воєнні замовлення.
3. Колоніальні власті не сприяли підприємницькій діяльності індійських національних компаній, що спричинило їх незадоволення.
4. Індія залишалася відсталою аграрною країною, в сільському господарстві якої було зайнято 3/4 дорослого населення, а в промисловості — лише 1% населення країни. Переважала легка, головним чином текстильна промисловість. Нелегке життя селян: безземелля, феодальні утиски, кабальні умови оренди, лихварство. Землю обробляли найпримітивнішими знаряддями праці. В країні часто були неврожайні роки, велика смертність населення від голоду й епідемій. Тільки у 1918р. загинуло 13 млн. осіб.
5. Найвпливовішими партіями Індії були Індійський національний конгрес (ІНК, заснований у 1885 р.), Мусульманська ліга (заснована у 1906 р.), які домагалися самоврядування в межах Британської імперії.
Очолювали боротьбу індійська інтелігенція, національна буржуазія.
6. Індійський національний рух мав дві течії —- ліберальну і радикально-націоналістичну.
7. 1919-1922 рр. В Індії відбулися стихійні селянські заворушення, масові страйки охопили Калькутту, Бомбеї, Мадрасаті та інші промислові центри. Тільки у 1919р. відбулося близько 100 великих страйків.
8. Керівництво революційною боротьбою здійснювала партія національної буржуазії — Індійський національний конгрес (ІНК), лідером якого в той час був видатний діяч Мохандас Ганді. Він закликав народ до протесту проти закону Роулетта.
¯ Робота з документами
Про М. Ганді та його діяльність в Індійському національному конгресі «Коли Ганді вперше вступив до Індійського національного конгресу, він негайно повністю змінив його статут. Він перетворив Конгрес на демократичну й масову організацію. Конгрес і раніше був демократичною організацією, але його склад був обмежений представниками вищих класів. Тепер до нього подалися селяни, й у своєму новому вигляді він став набувати характеру широкої селянської організації з великим прошарком представників середніх класів. Перевага селян надалі посилилася. Прийшли також і промислові робітники, але поодинці, а не організовано.
Основою метою цієї організації стала дія, що чиниться мирними засобами... Було вироблено новий метод дії: хоч він був абсолютно мирним, проте містив у собі непокору тому, що вважалося неправильним... Ганді був пацифістом своєрідного типу, бо він був людиною дії, сповненою динамічної енергії. Він не корився долі чи будь-чому, що він вважав злом; він був завжди готовий до опору, але цей опір був мирним і виявлявся в коректній формі.
Дії були потрібні подвійні. По-перше, дія, пов'язана з протидією та опором іноземному пануванню; по-друге, дія, пов'язана з боротьбою проти нашого власного соціального зла. Крім основної мети Конгресу — визволення Індії методом мирних дій, — головними пунктами програми Конгресу були; національна єдність, що передбачала розв'язання проблеми меншості, поліпшення становища пригноблених"класів і позбавлення від прокляття «недоторканності».
Розуміючи, що головною опорою англійського панування були страх, престиж, добровільна чи примусова співпраця з боку народу і деякі суспільні класи, матеріально зацікавлені в пануванні англійців, Ганді повів наступ на ці основи. Він закликав відмовлятися від почесних титулів, і, хоч лише деякі власники цих титулів відгукнулися на його заклик, народ утратив повагу до титулів, дарованих англійцями, і вони стали символом падіння. З'явилися нові норми й цінності. Розкіш і пишнота палаців віце-короля та князів, що справляли нещодавно таке сильне враження, здалися раптом украй безглуздими, вульгарними і навіть ганебними на тлі злиднів і страждань народу»
Завдання
І) Визначте цілі діяльності ІНК.
2) З'ясуйте, у чому суть ненасильницьких методів боротьби згідно з ученням Ганді.
3) Дослідіть, чим позиція М. Ганді щодо ведення національно-визвольної боротьби в Індії відрізнялася від позицій інших політичних діячів того часу.
¯ Політичний портрет Махатма Ганді
¯ Робота з документом
Джавахарлал Неру про Махатма Ганді
«Голос Ганді відрізнявся від інших голосів. Він лунав тихо та спокійно, і тим не менш його не міг заглушити галас натовпу. Він лунав ввічливо, він сповіщав, але в ньому чулося де що непохитне та загрозливе. Кожне виголошене ним слово було сповнене значення та надзвичайної серйозності. За ... словами крилась сила, заклик до дії та рішучість не поступатися злу. ...Ми не знали, що думати, але він нас вразив. З'явилося дещо, зовсім не схоже на нашу власну гомінливу політику засудження, яка ні до чого не призводила, наші довгі промови завжди закінчувалися безплідними та марними резолюціями протесту...
Це була політика не розмов, а боротьби»
Завдання
1) З'ясуйте, які особисті якості характеру Махатма Ганді допомагали йому як політику.
2) Проаналізуйте, яким чином змінилася тактика борців за незалежність Індії після приєднання до них Махатма Ганді.
3) Встановіть, у чому полягав моральний аспект боротьби, яку запропонував індійцям Махатма Ганді.
¯ Робота з поняттями
Гандізм — національна філософія, розроблена М. Ганді у період боротьби Індії за незалежність. Передбачав тактику ненасильницького пору, громадянської непокори владі. Активний протест поєднувані з терпимістю до супротивника. Заперечував боротьбу соціальних груп.
¯ Основні засади гандізму
Досягнення незалежності шляхом залучення до боротьби широких мас населення.
Ненасильницький опір та засудження класової боротьби. Об'єднання у боротьбі за незалежність всіх індійців незалежно від їх походження, каст та класової приналежності. Намагання вирішувати конфлікти мирним шляхом. Застосування сатьяграхи — методу ненасильницького опору, який передбачав:
— Відмову від титулів і посад, дарованих колоніальною владою.
— Бойкот постанов уряду.
— Невідвідування англійських навчальних закладів.
— Організацію мирних демонстрацій, страйків.
— Відмову від сплати податків.
¯ Робота з ОК «Діяльність англійських властей»
1919 рік За пропозицією міністра у справах Індії Монтегю Британські власті провели реформу управління країною, що дістала назву "індійська конституція" — Закон про управління Індією.
— При віце-королі Індії створювалися дорадчі органи — Державна та Законодавча ради, їх склад частково призначався колоніальною адміністрацією, частково обирався.
— У виборах могли брати участь лише представники індійської аристократії і верхівка національної буржуазії (від 1 до 3% індійського населення).
— Віце-король Індії міг накласти вето на будь-яке рішення.
— Колоніальні власті мали право заарештовувати й висилати без суду будь-кого, хто підозрювався в антиурядовій діяльності (закон Роулетта).