Тема. Спроба економічних та соціальних реформ.
Історична розминка:
Тестування на платформі "Сlasstime"
Перевір себе :
Назвати складові «десталінізації»
Як проходив реабілітаційний процес?
Охарактеризувати зміни партійного керівництва в УРСР.
В чому проявилось розширення повноважень республік?
Назвати приклади лібералізації суспільства
Як проходив процес реабілітації політичних в’язнів?
Яке ставлення в суспільстві мав М. Хрущов?
Сьогодні на уроці.
Основні поняття і терміни:
Раднаргоспи — державні органи, які здійснювали управління дорученими їм галузями промисловості (до будівництвом у межах економічних адміністративних районів). Створені в 1957, ліквідовані в 1965. На території УРСР було утворено 11 Раднаргоспів
Науково-технічна революція (НТР) — процес якісного перетворення продуктивних сил на основі досягнень науки і техніки.
Основні дати:
1952-1955 –будівництво Каховської ГЕС
1957 р. — запровадження системи раднаргоспів; початок масового житлового будівництва;
1958 р. — ліквідація МТС;
1959 р. — початок адміністративного запровадження в сільському господарстві вирощуваним кукурудзи без урахування природно-кліматичних щ інших умов;
1960 р. — створення республіканського раднаргоспу УРСР;
1961 р. — грошова реформа;
1964 р. — запровадження пенсій для колгоспників.
1954 р. — початок освоєння цілинних земель;
Робота з ОК «Заходи щодо реформування сільського господарства»
передбачалося укріплення матеріально-технічної бази господарств,
матеріальне заохочення мешканців села,
підвищення закупівельних цін на сільгосппродукцію,
зменшення податків на присадибне господарство,
списування заборгованості колгоспів,
поліпшення якісного складу керівників сільськогосподарських підприємств .
.
Робота в групах «Доповніть таблицю «Реформи в сільському господарстві», позначивши позитивні та негативні наслідки реформ для УРСР.»
Помічник для 1 групи
Першою з них стала програма освоєння цілинних і перелогових земель, яку було започатковано на лютнево-березневому Пленумі ЦК КПРС. її суть полягала в освоєнні майже 13 млн. га цілинних і перелогових земель (пізніше цю цифру збільшили до 28—30 млн га) Казахстану, Сибіру та Північного Кавказу. Насправді було розорено 42 млн. га. Україні в цій програмі відводилася роль джерела матеріальних і людських ресурсів. Уже 22 лютого 1954 р. на цілину було відправлено першу групу українських механізаторів. А до 1961 р. в цілинні райони було відправлено 90 тис. тракторів і сільськогосподарських машин, виготовлених на українських підприємствах.
Для економіки України «цілинна епопея» мала негативні наслідки. Вона вичерпувала людські та матеріальні ресурси, тим самим послаблюючи сільське господарство республіки. Лише в 1954-1955 pp. за рішенням партійних і комсомольських комітетів у Казахстан прибули понад 93 тис. українців, які заснували там 54 радгоспи. Робітничі колективи деяких із них майже повністю складалися з переселенців-українців.
Перші результати освоєння цілини були оптимістичними. У 1954 р. вона дала понад 40 % валового збору зерна, у 1956 р. — 50 %. Це зумовило збільшення виробництво хліба, хлібо-булочних виробів, м’яса, молока. Усе це дало змогу дещо поліпшити продовольче постачання населення. Проте успіхи супроводжували «цілинну епопею» недовго. Відсутність наукового підходу до освоєння цілинних земель призвела до швидкого виснаження грунтів і втрати верхнього родючого шару грунту внаслідок пилових бур, які легко знімали в безкраїх степах розорану землю. Урожайність різко знизилася. Собівартість цілинної пшениці була на 20 % вищою, ніж у середньому по СРСР. На освоєння цілини були витрачені значні матеріальні та людські ресурси, які можна було використати для розвитку традиційних районів землеробства.
Другою надпрограмою стала «кукурудзяна епопея». У червні 1954 р. Хрущов звернувся із закликом про розширення посівів кукурудзи. Лютневий 1955 р. Пленум ЦК КПУ прийняв рішення про збільшення площ посівів кукурудзи понад 5 млн. га земель (1953 р. посіви кукурудзи займали майже 2,2 млн. га). Проте кукурудзянії кампанія не дала очікуваного результату. Досягти такої врожайності, як у СІПА — 70—150 ц/га — не вдалося. Врожайність складала 25—ЗО ц з га. Натомість у багатьох районах невиправдано величезні посіви кукурудзи призвели до порушення сівозміни, структури ґрунтів, зниження врожайності зернових тощо.
Третя надпрограма полягала в різкому збільшенні виробництва м'яса та іншої продукції тваринництва і бажанні обігнати за цими показниками провідні капіталістичні країни. Із цією метою розпочалося будівництво гігантських відгодівельних комплексів. Їх
будівництво створило проблему забезпечення кормами і ветеринарного обслуговування худоби. Існуючі покоси багаторічних трав Не могли дати необхідної кількості кормів, а спроба забезпечити тваринництво кормами за рахунок засіву луків кукурудзою та іншими рослинами, які дають значну кількість зеленої маси, Викликало цілу низку нових проблем. Місцеві породи тварин не були звичні до нових кормів. Не було налагоджено виробництво комбікормів. Потрібний був новий рівень ветеринарного обслуговування тощо.
Помічник для 2 групи
Із 1956 р. розпочався новий, наступ на присадибні господарства колгоспників. Знову проводилося скорочення ділянок, законодавчо закріплювалася кількість худоби, яку могли тримати, селяни. Також заборонялося годувати худобу хлібом, зерном, крупами, купленими п магазинах, тощо.
У 1959 р. було прийнято постанову про заборону в містах і робітничих селищах утримувати худобу і мати присадибні ділянки. Ці заходи завдали нового удару по тваринництву, загострили продовольчу проблему в країні.
У 1957—1960 рр. була проведена нова кампанія по укрупненню Колгоспів, у результаті якої посівні площі одного колгоспу збільшувалися в три рази. Кількість колгоспів скоротилась до 9,5 тис. У цей же період набула поширення кампанія по перетворенню колгоспів на радгоспи. Значна кількість колгоспників підтримувала останні находи, бо отримувала гарантовану оплату праці й. пенсійне забезпечення у старості.