1. Архітектура

Панівний стиль західноєвропейського мистецтва X-XI ст. дістав назву «романський». Найбільш характерними для романської архітектури типами споруд є замок і храм, який зовні також нагадує фортецю. Будівлі романського стилю вирізнялися масивністю і міцністю.

Основою планування романського храму була римська (саме звідси й походить назва стилю) базиліка - витягнута прямокутна в плані споруда, розділена вдовж колонами на кілька частин - нав. Середня нава була вищою за бокові. Перекривати великі площі не вміли, тому зводили додаткові опорні стовпи. Приміщення прикрашали скульптурами (об’ємними зображеннями) і фресками (малюнками на стінах по ще вологому тиньку).

Для романського живопису характерні дуже яскраві, контрастні кольори. Особливо вражають вікна з кольоровим склом - вітражі. Одним із досягнень романського періоду в архітектурі стало відродження мистецтва скульптури.

У XII ст. в архітектурі утвердився готичний стиль, який дістав назву від племені готів. Особливістю готичної архітектури є спрямованість будівлі вгору. Найяскравіші готичні пам’ятки - ратуші й собори.

Готичні собори запаморочливої висоти створюють відчуття легкості, надхмарності. Основний технічний прийом готики - стрільчасте перекриття. У готичному проекті конструюється своєрідний складний каркас з опорою прямо на фундамент. Так з’явилася можливість зробити стіни легкими. У готичних соборах безліч вікон, величезні вітражі, галереї, переходи, вежі, скульптури. За зовнішнім виглядом абсолютно неможливо зрозуміти, яка внутрішня будова приміщення. Кожен із фасадів не схожий на інші. Наприклад, за фотографіями собору Паризької Богоматері, виконаними з різних боків, можна й не здогадатися, що це одна й та сама будівля.

Базиліка Сан-Віттале в Равенні

Готичні вікна. Кафедральный собор Богоматері в Бургосі, Іспанія

Кафедральний собор, м. Бургос, Іспанія

Пізанська вежа. Будівництво тривало з 1173 р. майже 200 років

Деталь вітража собору в Кентербері. Близько 1180-1220 рр.

Струнний музичний інструмент. Північна Італія. Близько 1420 р.

У XIV ст. у готичному стилі було побудовано Кельнський собор, який здіймався у висоту на 149 м. Він був вищим навіть за піраміду Хеопса. У XV ст. збудовано Страсбурзький собор, який аж до XIX ст. залишався найвищою будівлею в Європі й сягав у висоту 169 м.

2. Музичне мистецтво

Європейська музика XI—XIII ст. розвивалася переважно у двох формах - як світська й духовна Церковні дзвони, які можна вважати різновидом ударних інструментів, висіли на дзвіниці кожного храму чи монастиря. За допомогою дзвонів скликали вірян до молитви, сповіщали про радісні й сумні події в місті чи селі, дзвони били на сполох під час пожежі чи ворожої навали. Дзвонарі були справжніми майстрами своєї справи й за допомогою дзвонів різної величини, з різними «голосами» могли виконувати різні мелодії. Крім подзвону, церковні служби супроводжував хоровий спів.

Музика простолюду - це найчастіше пісня, народний хоровий спів. Бенкети феодалів натомість супроводжували мелодії, які виконували на спеціальних музичних інструментах. До ударних музичних інструментів належали трикутник, різноманітні барабани. З духових інструментів відомі флейти й труби, їх найчастіше зображали на середньовічних мініатюрах. Струнні інструменти, зокрема ліра і кіфара, були менш поширені. Музика поступово перетворювалася на окреме ремесло. Право грати здобували музиканти, які входили до цехових організацій. Оркестр XV ст. складався з ріжків, труб, флейт, дудок, барабанів, до його складу входили й смичкові інструменти.

Заняття музикою й танцями. Середньовічна мініатюра

3. Література

Пам'ятник Лису Ренару в м. Х'юлсті (Нідерланди)

Героїчний епос

У XII ст. замість латини, якою писали літературні твори, у різних країнах почала розвиватися література національними мовами. Протягом XI—XII ст. було записано народні перекази, головні герої яких - захисники свого народу й батьківщини. Кращі пам’ятки героїчного епосу - «Пісня про Роланда» (французький епос), «Пісня про Нібелунгів» (німецький), «Пісня про мого Сіда» (іспанський). «Пісня про Роланда» з’явилася близько 1100 р. Вона оповідає про загибель у Ронсевальській ущелині частини війська Карла Великого, яке поверталося з іспанського походу на чолі з Роландом.

«Пісня про Нібелунгів» створена близько 1200 р. на основі оповідей давніх германців. У творі засуджуються усобиці, зрадливість і підступ - вічні вади людського суспільства.

Героїчний епос Середньовіччя надихав митців наступних епох до створення драматичних творів, музики і живописних полотен.

Рицарська література

Цей вид літератури набув надзвичайної популярності протягом XII—XIII ст. У рицарських поезіях і рицарських романах йшлося про відвагу, хоробрість рицарів, їхню вірність королю і церкві.

З «Пісні про Роланда»

Великий Карл був радісний, веселий.

Кордова впала, вщент розбиті стіни,

На землю скинуті й фортечні башти...

Велику здобич вояки дістали,

Не зрахувать багатства, злота, срібла...

А в місті не лишилось сарацина,

Який не вбитий був чи не хрещений.

1. Про кого розповідає «Пісня про Роланда»?

2. У чому, на думку автора, полягає велич Карла?

Є. Берг-Дженс. «Круглий стіл» короля Артура. Гобелен. 1895 р.

З XI ст. на півдні Франції розквітла поетична творчість трубадурів. Вони оспівували кохання, «прекрасних дам» і служіння їм рицаря.

Дуже популярними в Європі поетичними творами були цикли про короля Артура і рицарів Круглого столу, про святий Грааль.

Міська література

У XII ст. зародився міський фольклор. Він став основою для створення писемних літературних творів. У цей час набули поширення сатиричні віршовані оповідки, які висміювали жадібність рицарства й духовенства і протиставляли їм розум та працелюбність городян. Серед персонажів цих дотепних творів - Лев Нобль (король), Ведмідь Рен (знатний феодал), злий Вовк Ізенгрін (рицар), Бодуен (проповідник). Простолюд уособлювали інші персонажі: Кури, Зайці, Равлики. Головним героєм є Лис Ренар, в образі якого поставав середньовічний городянин. Лис завжди виходив переможцем у боротьбі з феодалами, проте часто збиткувався із простаків-селян.

Одним із шедеврів міської літератури є поема «Роман про Троянду», складенау Франції у XIII ст. У поемі засуджується насильство, невігластво, проголошується рівність усіх людей від народження.

Багато нового в літературу Середньовіччя внесли мандрівні школярі та студенти - ваганти. Серед них особливо виділяється французький поет

Портрет Данте Аліґєрі, який тримає в руках примірник « Божественно ї комедії»

XV ст. Франсуа Війон - автор віршів, сповнених любові до людей.

Однією з вершин світової культури є творчість італійця Дайте Аліг’єрі (1265-1321). Його най відоміший твір - «Божественна комедія». У цій поемі він не тільки детально змальовує середньовічне суспільство. Дайте у «Божественній комедії» поєднує поезію, філософію, теологію і утверджує віру в земне призначення людини. Вважають, що творчість Дайте стала містком між Середньовіччям та Відродженням.

Сільська література

У ХІІІ-ХІV ст. поширеними були народні пісні про героїчне, минуле. Відомим є цикл балад про легендарного Робіна Гуда - улюбленого героя англійців. Його, зображали вільним стрільцем, який разом зі своїми побратимами жив у лісі й захищав бідних від свавілля феодалів і королівських чиновників.

*Трубадури (від франц. troubadour - складати вірші) - поети-співці у XI—XIII ст. Відродження (Ренесанс) - період в історії культури Європи, який характеризується розвитком традицій античності.

Гуманізм - вчення, за яким основною цінністю є людина.

Джотто ді Бондоне. Узяття Христа під варту. Фреска з капелли Скровеньї. Падуя, 1302-1305 рр.

4. Раннє Відродження й гуманізм

Вільна людина міста сподівалася лише на власні сили. Розвиток техніки й накопичення наукових знать зумовили значні зміни у житті суспільства й відтак - глибокі зрушення у культурі. Відродився інтерес до античного мистецтва з його возвеличенням краси людини. Тому цей період у розвитку культури назвали Відродженням (Ренесансом). Головною рисою світогляду Відродження став гуманізм - визнання людини з її почуттями і прагненнями головною цінністю.

Часом початку Відродження й зародження гуманізму вчені вважають XIV ст. Першим його проявом стала поява реалізму в мистецтві. Середньовічний аскетизм і презирство до всього земного змінюються на жагуче зацікавлення людиною, усвідомлення краси і величі природи. Відтак картина стала «вікном у світ», світ реальний.

Сандро Ботічеллі. Весна

Сандро Ботічеллі. Народження Венери

Від канонів іконопису першим відійшов італієць Джотто ді Бондоне (1266-1336). Саме він почав відтворювати просторову протяжність, обличчя реальних, земних людей, перейшов від пласких до об’ємних зображень. Він першим почав малювати портрети.

Значні зміни стались і у скульптурі. Вона ще зберігає зв’язок з архітектурою, але вже не підпорядковується їй, як у середні віки. Скульптори звертаються не тільки до традиційних християнських образів, а й до живих людей, сучасників. Розвивається жанр скульптурного портрета, надгробного монумента, кінної статуї. Флорентійський скульптор Донателло (близько 1386-1466) після тисячолітньої перерви першим зобразив оголене тіло та створив кінний пам’ятник.

Флоренція дала світу ще одного геніального художника Відродження - Сандро Ботічеллі (1445-1510). Він порушив попередню традицію зображати голови людей у профіль і повернув зображених обличчям до глядача На замовлення папи римського художник розписував знамениту Сікстинську капелу. І хоча він помер, майже забутий сучасниками, до світової скарбниці ввійшли його твори «Весна», «Народження Венери» та інші.

У літературі представником Відродження є Франческо Петрарка (1304-1374). Його ліричні вірші до коханої Лаури, яку він оспівував усе життя, назавжди увійшли до скарбниці світового мистецтва.

Творчість митців раннього Відродження була результатом усього попереднього розвитку культури. Наслідком їхньої діяльності стала зміна ставлення до людини. Людина з її радощами й турботами, позитивними і негативними рисами стала центром уваги в літературі й мистецтві.

Загальні риси й особливості середньовічної культури

1. Панування релігійного, богоцентричного світобачення. Церква вважається єдиним посередником між Богом і людьми.

2. Духовне, божественне протиставляється тілесному, «низькому». Людина сприймається як гріховна істота, що потребує спасіння душі. Звідси - аскетизм і презирство до всього земного.

3. Консерватизм, схильність до нормування матеріального і духовного життя.

4. Поєднання й боротьба християнських ідей і язичницьких уявлень.

5. Окреслення життєвих цінностей через систему умовностей, символів, алегорій.

6. Розвиток духовної, світської й народної культури.

7. Ужитковий характер мистецтва.

1. Доведіть, що культура Середньовіччя була християнською за своїм змістом.

2. Охарактеризуйте рицарську, міську або сільську літературу, за вибором.

3. Чим готичний стиль в архітектурі відрізнявся від романського?

4. У чому полягала суть гуманізму?

5. Чому період у розвитку європейської культури початку XIV ст. називають добою Раннього Відродження?

Запам'ятайте дати

1054 р. - розкол християнської церкви на Католицьку й Православну.

XII ст. - утвердження в Європі готичного стилю.

Близько 1100 р. - створення «Пісні про Роланда».

1159 р. - відкриття Болонського університету, першого в Європі.

Близько 1200 р. - створення «Пісні про Нібелунгів».

1225/26-1274 рр. - роки життя Фоми (Томи) Аквінського.

1265- 1321 рр. - роки життя Данте Аліг’єрі.

1266- 1336 рр. - роки життя Джотто ді Бондоне.

XIII ст. - початок інквізиції.

1309-1377 рр. - «авіньйонський полон пап».

1304-1374 рр. - роки життя Франческо Петрарки.

XIV ст. - початок Відродження.

XIV ст. - В Європі поширилася вогнепальна зброя.

Близько 1450 р. - Йоганн Гутенберг винайшов набірний шрифт і друкарський верстат.

1445-1510 рр. - роки життя Сандро Ботічеллі.