Добрий день, мої загадкові!

Здивувалися , чому загадкові? А це тому, що кожен із вас- це своєрідна загадка зі своїми хитринками та таємницями, яку я намагаюся розгадати. Іноді мені це вдається дуже швидко та легко, а іншим разом - важкувато...

Але тепер я не помилюся, коли відгадаю, що всі ви теж дуже любите розгадувати загадки.

Чи не так? Тоді включаємо свою кмітливість та спостережливість і записуємо відгадки на відеозагадки.

- Сьогодні ми з вами розгорнемо книгу загадок природи. Погляньте на неї, що ви бачите?

Чому природу можна порівнювати із загадкою?

Пригадайте, який жанр називаємо загадкою?

На кожну загадку будемо знаходити відгадку в природі. — Сьогодні ми почнемо знайомитися з творчістю українського письмен­ника Євгена Гуцала, який учитиме нас знаходити загадки у навколишньому світі.

Прочитайте повідомлення про письменника в підручнику.

-Які факти з життя зацікавили вас?

1)     

Для тих, хто хоче більше знати

Євген Гуцало (1937- 1995)

Народився Євген Гуцало в селі Старому Животові на Вінниччині у сім'ї вчителів. Батькам доводилося переїжджати з однієї сільської школи в іншу, й малий Женя вдосталь надивився розмаїтої подільської приро­ди, наслухався щирих і співучих подолян. Батько викладав українську мову і літературу, а мама — хімію і біологію. Мабуть, тому в Гуцала та­ка рівновелика любов до рідного слова й рідної природи, до ледь влови­мих відтінків барвистої мови і до шовкових трав.

 Коли хлопчикові було чотири роки, почалася війна. Ця тема згодом знайшла своє відображення в багатьох творах письменника. Та й у дитя­чих іграх тодішніх дітей війна ще довго нагадувала про себе. Пам'ятає Дмитро Лабунець, товариш дитинства, як вони разом з Женею розстрі­лювали опудало, одягнене в німецький мундир, що його на городі поста­вила баба Ликера.

А потім була школа, та сама, яку спалили фашисти і яку першою люди взялися відбудовувати. Хлопець змалку тягнувся до слова. Одного разу треба було написати твір на вільну тему. Прочитавши його творін­ня, батько підозріло глянув на сина і на весь клас запитав: «Ти оце звідки списав?» Пробувати себе в літературі Євген почав рано, ще десь у третьому-четвертому класі. За хатою, в кущах бузку, сам змайстрував собі столика з грабових жердин  і спекотними днями ховався в затінку й писав вірші, оповідання. Писав, клеїв у конверти і відсилав.  А ще багато читав. Читав усе, що потрапляло до рук. Випасаючи череду, читав «Кобзар» Шевченка і стару обдерту Біблію без початку й кінця, що знайшов у скрині померлої баби Ликери. Читав Вальтера Скотта, Джека Лондона і брошуру про силосування, яка була в колгоспній бібліотеці. Пристрасть до жадібного читання не покидала Євгена Пилиповича все життя.

З-під його пера вийшло понад сто книг. Друзі жартома розказували, що коли Євген Пилипович проходив вранішніми вулицями Києва, то пташки переставали співати і спурхува­ли йому на плече — природа тонко відчувала справжнього митця.

Не стало Євгена Гуцала — і земля осиротіла ще на одне соковите і влучне слово

  Опрацювання оповідання Євгенія Гуцала «Прелюдія весни» (с. 143-145)

  Словникова робота.

Читання стовпчиків слів правильно наголошуючи

Шпора                     хлів

країна                      перелаз

дещиця                    засурмив

цямрина                  пригорщі

прелюдія                мерехтливим

  До лівого стовпчика доберіть відповідні тлумачення з правого. 

 шпора                                те, що попереду головного

 дещиця                              роговий загострений наріст на лапах у деяких    

                                            птахів, що є засобом захисту чи нападу

 цямрина                            трохи

 прелюдія                            край, окрайок відрізаного хліба

 країна                                 верхня частина колодязного зрубу, складена з   

                                                                                                             дерев’яних колод

—  Кому важко поєднати пари, прочитайте   тлумачення   слів   першого   стовпчика   у   підручнику (с. 143-145).

—Прочитайте тлумачення і доберіть до них слова з другого стовпчика.

•    Обидві кисті рук, напівзігнуті й складені так, що в них можна тримати щось покладене, насипане і т. ін.                                                                                                          (Пригорщі)

•    Будівля для свійської худоби та птиці,                                                                 (Хлів)

•    Частина огорожі; місце, де перелазять або переступають, перескакують і через неї.                                                                                                                                              (Перелаз)

1.    Опрацювання оповідання Євгенія Гуцала «Прелюдія весни» (с. 143-145)

Прочитайте текст.

—  Чим сподобалося вам оповідання?

—   Які картини ви уявляли, читаючи його?

—    Які почуття воно у вас викликало?

2. Читання з олівцем.

-Дослідіть, скільки загадок про природу "заховав" автор у тексті?

Перевірте себе, відповідаючи на питання тесту.

—Чи згодні ви із думкою, що письменник уміє спостерігати за природою, описувати її? Доведіть свою відповідь прикладами з тексту.

Робота за ілюстрацією.

—Подивіться на ілюстрацію до цього оповідання.

—Можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?

Опишіть картину, використовуючи рядки з оповідання

Всі ви, діти — молодці!      

      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Намалювати малюнок до однієї із загадок оповідання Євгенія Гуцала «Прелюдія весни» (с. 143-145).